Епоха електромобільності закінчується

Хайп навколо електромобільності потроху збавляє оберти – принаймні у бізнес-секторі. Лідери каршерингу Sixt та Hertz відмовляються від використовування електрокарів, зокрема Tesla, у своєму автопарку. А ось ті, які зробили ставку на електромобілі, залежать від дотацій, як-от компанія Miles, яка отримала 1 млн євро допомоги без вимоги повернення задля забезпечення флоту електромобілів.

Чому так сталось? Нам же казали, що електротранспорт – це нібито:

а) дешевше, ніж авто з ДВЗ (двигуном внутрішнього згоряння);

б) сучасно;

в) екологічно.

Що ж, не так сталось, як гадалось. Не буду тут розповідати про екологічний аспект – залишимо це екологам. Але з точки зору бізнесу, який використовував електромобілі у своїй роботі, та споглядав, як це роблять колеги по ринку, мені є що розповісти про те, чому такі авто – це поки не транспорт майбутнього.

Зарядка авто

На хвилі хайпу навколо електромобільності ми в Getmancar теж вирішили запустити пілотний проєкт з "електричками": Renault KZE, Nissan Leaf та іншими. Потестили і виявили для себе величезний недолік – незручність та дороговартісність заряджання.

Якщо порівнювати лише чисту вартість електроенергії з бензином, то перше виходить дешевше. Але є інші чинники, що впливають на здорожчання зарядки. Наприклад, деякі оператори зарядних станцій беруть оплату не лише за електрику, а й за порт. Тож, уявіть собі ситуацію, коли клієнт каршерингу поставив авто на зарядку о 21:00, а заряджатись такій машині потрібно 3-4 години. Опівночі її ніхто не забере звідти – немає попиту, та й комендантська година. Тож машина може стояти на станції до 8:00 – а тим часом ми продовжуємо платити за користування портом.

До того ж, на жаль, поки доступність зарядних станцій в Україні та деяких інших країнах залишає бажати кращого. Тому водію потрібно планувати свій маршрут з огляду на їх наявність по дорозі. Але якщо він навіть знайшов зарядну станцію, то не факт, що там будуть вільні порти. Відповідно, якщо це каршерингове авто, користувач його може залишити на парковці і вирушити далі по своїх справах.

Якщо навіть клієнт зміг поставити електрокар на зарядку, вона може елементарно "лаганути" і акумулятор перестане заряджатися. Виникають проблеми і з usability деяких зарядних станцій. АЗС працюють всі за одним принципом. А ось на зарядних станціях можуть бути різні варіанти підключення, різна логіка карток, додатків тощо.

Відповідно, з огляду на ці всі проблеми, збільшуються витрати часу персоналу на обслуговування таких авто.

Більше того, використання кондиціонера або пічки швидше "висаджує" батарею електроавто. Тому у користувача є два варіанти: або економити на своєму комфорті, або пересісти на машину з ДВЗ. Вибір для більшості наших клієнтів був очевидний.

Звісно, мені можуть заперечити, мовляв "побудуй свої зарядні станції, навчи користувачів їздити більш економно, забезпеч безперебійну роботу зарядок". Але тоді це вже буде не каршеринг, а автошкола, заправна станція, чи будь-який інший бізнес.

Купівля та амортизація

В Україні економічну доцільність електрокарів також полюбляють підкріплювати аргументом про дешевизну самої купівлі авто. Але ми говоримо про конкурентний цивілізований ринок, до якого ми прагнемо, чи сірий реекспорт авто з Китаю або битих авто, які потім відновлюють у нас коштом дешевої робочої сили?

Якщо ми так прагнемо в ЄС, то чи готові люди до чесних правил та купувати VW ID4 за всі 43 000 євро, а не за 27 000 доларів через сірий реекспорт? Якщо так, то тоді, звісно, аргумент про дешевизну купівлі відпадає сам по собі.

За ним же йде і аргумент про вартість електроенергії. Так, в Україні вона доволі дешева. Проте, в інших країнах, наприклад, в Німеччині, електроенергія значно дорожча, що нівелює цю вигоду.

Ще один суттєвий фактор, який часто не береться до уваги – фінансова амортизація електромобілів. Батарея електрокара зношується значно швидше, ніж інші компоненти авто, а її вартість сягає 60-70% загальної ціни. Це призводить до того, що електромобілі втрачають вартість на вторинному ринку значно швидше, ніж авто з ДВЗ.

І якраз таки через ці ризики, пов'язані з їх амортизацією та вторинним продажем, лізингові компанії в ЄС неохоче фінансують електромобілі.

Навіть не другий, а третій автомобіль

Однак при цьому всьому, електромобілі для мене мають один плюс. Це фактично гаджет, який ти можеш налаштувати під себе.

Але я б купував його не як основний засіб пересування, а як допоміжний – звісно, якщо ви маєте бюджет на те, щоб утримувати 2-3 авто в родині. Якщо потрібно їздити з роботи та на роботу, то його ще можна використовувати. Однак, коли треба проїхати умовно від Києва до Харкова, Теслу потрібно буде заряджати 1-2 рази по дорозі, в той час, як авто на ДВЗ доїжджає на одній заправці, і ще й цього вистачить для поїздок по місту. Тож для мене вибір очевидний!