Банки домовились, що очікує клієнтів?

10 грудня був підписаний меморандум між обома банківськими асоціаціями та найбільшими за обсягом випущених карток банками України – "Приватбанком", "Ощадбанком", "Райффайзеном", а також "Універсал Банком", який працює під брендом monobank.

У цьому меморандумі йдеться про узгоджену політику щодо запобігання нелегальному використанню банківських карток. Тобто, боротьбу проти "дропів". Усі захоплюються цифрами обмежень на вихідні перекази, але не звертають уваги на все інше. А саме: зміст цього меморандуму не відрізняється від звичайної банківської практики, яку застосовує переважна більшість банків останні чотири роки.

Кому ліньки читати сам меморандум та вивчати безліч публікацій про цю подію, ось мої стислі враження і від самого документу, який підписали самі банки, а також від перших підсумків тих обмежень на вихідні карткові перекази, які вже діють більше двох місяців, з 1 жовтня 2024 року.

Найцікавіше, що на тлі звичних скарг моїх читачів на різні дії банків – блокування рахунків, неналежну роботу служб підтримки та ще купу всього, я не отримував скарг на обмеження вихідних переказів з карток, що діють з 1 жовтня.

Чому банки підготували спільний документ за власної ініціативи, дехто з банкірів все ж розповів. Українські спецслужби неохоче або дуже обмежено діляться на загал інформацію про роль нелегального використання банківських карток у підривній діяльності проти ЗСУ та України загалом. Але банкіри, з якими довелось спілкуватись, кажуть, що вони були відверто шоковані тією інформацію, якою з ними поділилися в СБУ та інших структурах, дотичних до боротьби проти диверсантів та інших колаборантів. Так, нелегальне використання карток – так звані "дропи", використовуються для фінансування підривної діяльності, не тільки для забезпечення роботи підпільних казино чи для ухилення від податків.

Банки вирішили взяти справу в свої руки, не чекати дій "згори". Це непогано, тому що вони намагатимуться при цьому не заподіяти клопоту сумлінним клієнтам.

Під час брифінгу НБУ нагадав, що вже запроваджені раніше (з 1 жовтня) обмеження на вихідні перекази є тимчасовими. І що банки розуміють небезпеку нелегального використання карток, тому запропонували власні підходи щодо боротьби із так званими "дропами". І ці підходи тепер банки будуть впроваджувати узгоджено.

Оскільки підходи до боротьби проти нелегального використання карток будуть у більшості банків приблизно однакові, це позбавить сенсу біганину "дропів" між банками у пошуках де б ще відкрити картку, щоб віддати її у користування зловмисникам.

Банки підтвердили, що вони не тільки будуть підтримувати обмеження на вихідні перекази, вони також продовжать створення переліку банківських клієнтів, що вже помічені як учасники "дроп"-схем. Але у будь-кого буде можливість оскаржити внесення до такого переліку, якщо це необгрунтовано.

Голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу наголосив, що Нацбанк буде застосовувати заходи впливу до банків як у тих випадках, коли той чи інший банк нехтуватиме боротьбою із нелегальним використанням карток, так і у випадках, коли банк вдаватиметься до надмірного тиску на клієнтів. Так голова НБУ відповів на запитання про захист прав клієнтів, щоб сумлінні українці не відчували дискомфорту.

Ось цю заяву варто запам’ятати і скаржитись до НБУ кожного разу, коли той чи інший банк буде поводитись надмірно прискіпливо чи навіть неадекватно. На сайті Нацбанку є відповідна сторінка – скарги приймаються у роботу. Якщо будемо реагувати на випадки з "ексцесами виконавця" та на неадекватні дії, це налаштує систему так, що доброчесні клієнти не відчують її існування в принципі.

Але є недобра новина. Нами та нашими вчинками продовжує керувати клікбейт. Так сталось і цього разу. Найгучніші заголовки використовували цифру 50 тисяч. Мова йде про те, що підписанти меморандуму домовились, що якщо клієнт вже аж ніяк не може пояснити походження коштів і не має легальних джерел доходу, то йому дозволено відправити іншим фізичним особам до 50 тисяч гривень на місяць.

Відверто кажучи, я не дуже уявляю таку людину, що не має легальних доходів, не має пояснень суттєвих заощаджень, але потребує можливості переказувати на чужі рахунки більше 50 тисяч гривень на місяць. Тобто мова не про купівлю чогось в магазині, не про оплату покупок онлайн, а саме просто розсилку грошей людиною, яка зовсім не має при цьому притомного пояснення "а звідки гроші".

Ну а все інше – воно приблизно те ж саме, що діє насправді з початку 2021 року.