Портрет "білого" бізнесу України

Наприкінці минулого року було оприлюднено перелік суб’єктів господарської діяльності, що потрапили до Території високого рівня податкової довіри, або так званого "клубу білого бізнесу" (далі – КББ). Ця інформація є досить цікавою з огляду на те, що дає нам можливість скласти уявлення, яким має бути бізнес в Україні з високим рівнем дотримання податкового законодавства (податковий комплаєнс).

Потрібно нагадати, що започаткований Державною податкової службою проєкт "Територія високого рівня податкової довіри" – це, за словами самих ініціаторів, "зміна підходів у комунікації платників з податковою службою та побудова прозорих відносин між державою і підприємцями"; "підтримка від держави. І саме для цього законодавчими новаціями передбачені особливості адміністрування податків для субʼєктів господарювання, які будуть включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства".

Потрапляння до переліку обраних передбачає низку переваг, зокрема, "мораторій на деякі види перевірок, скорочення строків перевірок з метою бюджетного відшкодування та строків надання індивідуальних податкових консультацій, особистий комплаєнс-менеджер, який допоможе розробити оптимальні персоналізовані рішення з податкового планування та виключити ризики порушень податкового законодавства".

Тож давайте спробуємо розібратись у цьому питанні, зокрема й для того, щоб ті платники податків, які опинились поза межами Території довіри, могли коригувати свою поведінку і таки потрапити до українського "податкового раю".

Згідно з офіційними даними Держстату, станом на 2023 рік в Україні функціонувало 1,9 млн суб’єктів господарювання (у тому числі спрощеної системи оподаткування). До КББ потрапило 8 255 платників податків. Відповідно, частка тих економічних агентів, які є сумлінними в очах ДПС, становить лише 0,43%. При цьому, якщо брати розподіл суб’єктів господарювання, що увійшли до КББ, за галузями економіки, то найбільша частка сумлінних – у сільському господарстві (1,8% від загальної кількості суб’єктів господарювання), промисловості (1,2%) та будівництві (1,16% відповідно). Найменше до Території довіри увійшло економічних агентів у галузі торгівлі (0,26%). Нижче на графіку наведена графічна ілюстрація портрету КББ на фоні всієї економіки України. 

Побачити у краплі води формулу всього океану ми не можемо. Оскільки вибірка КББ, очевидно, не є репрезентативною. Це наштовхує на певні міркування.

Наочно видно, що існує невідповідність розподілу за ключовими галузями вітчизняної економіки представників КББ у порівнянні з аналогічним розподілом всіх суб’єктів господарської діяльності. Так, у вибірці КББ набагато більше сумлінних платників представлені такими галузями як сільське господарство і промисловість (добувна, переробна, енергетика та водопостачання). На відміну від цього, до вибірки сумлінних увійшло значно менше суб’єктів господарювання з таких галузей як торгівля та в сумі всіх галузей сфери послуг.

Згідно з даними Держстату за 2023 рік, саме у торгівлі та сфері послуг зосереджена найбільша кількість платників податків – майже 83%. І здебільшого, це – платники на спрощеній системі оподаткування. Взагалі для вітчизняної економіки остання цифра є певною константою. Починаючи з 2010 року вона майже незмінна. Торгівля та сфера послуг ніби сполучені посудини – зменшення у торгівлі компенсується приростом економічних агентів у сфері послуг.

До КББ цих суб’єктів господарювання увійшло лише 58% від загальної кількості сумлінних, більш як на 20% менше. На представленому рисунку видно, що їх частка є непропорційно меншою питомої ваги у генеральній сукупності платників.

Клуб білого бізнесу на фоні всієї економіки України

З наведеного даних про Територію високого рівня довіри, на жаль, ми не можемо побачити, скільки та яких саме податків сплачують її представники. Порівняння з аналогічними показниками генеральної вибірки платників податків, особливо у динаміці, могли б бути корисними для розуміння того, де й які прогалини на галузевому рівні існують у національній системі оподаткування.

Проте, у переліку КББ представлений поділ його представників між загальною і спрощеною системою оподаткування (у тому числі спеціального податкового режиму "Дія.Сіті"). У КББ платники податків розподілились між загальною і спрощеною системою оподаткування у пропорції 55% на 45%, що є нетиповим для всієї сукупності платників, де згідно з останніми даними ця пропорція становить приблизно 15% на 85%!

Розподіл представників клубу білого бізнесу за системами оподаткування

Таким чином, можна зробити висновок, що Територія високого рівня податкової довіри в Україні дуже маленька. Перспективи її збільшення, наразі, не зрозумілі. Зокрема, для більшості платників податків було неочікуваним призначення під ялинку нового голови ДПС. Тим більше, що раніше ця людина не мала жодного професійного відношення до сфери оподаткування. Чергове кадрове перезавантаження вищого керівництва податкової не додає довіри до дій можновладців тим більше, що голова профільного парламентського комітету в твоєму телеграм-каналі, дякуючи попередникам, публічно заявив, що "ви зробили гідну основу для подальшого розвитку податкової системи і найголовніше – показали що податкова може працювати по іншому, – на людей, а не на корупціонерів, мати людське обличчя і совість". "Переконаний точка неповернення у боротьбі з тінню нашими спільними зусиллями пройдена".

Виникає цілком логічне запитання – якщо такі успіхи, то навіщо міняти тих, хто їх забезпечив? Кому вірити у цій ситуації – не зрозуміло. Питання поки що залишається без відповіді, але вже досить скоро будемо бачити, куди вітер дме та чи взагалі можна вести мову бодай про якусь довіру.

Повертаючись до КББ зазначимо, що вибірка сумлінних є нерепрезентативною стосовно розподілу усіх платників податків за галузями економіки України, що, вочевидь, зумовлено достатньо високими порогом потрапляння до клубу обраних, а також існуючими практиками дотримання податкового законодавства платниками у різних галузях економіки. Якщо довіряти критеріям відбору, що використовуються податківцями для ідентифікації сумлінних платників, а питання до критеріїв можуть бути, то порівняння окремих параметрів вибірки КББ і усіх суб’єктів господарювання дозволяє дійти висновку, що спрощена система оподаткування представляє лакуну у національній податковій системі. Здебільшого у торгівлі та сфері послуг вона застосовується для оптимізації податкового навантаження. Адже, найчисленніші за кількістю суб’єктів господарювання галузі вітчизняної економіки найменше представлені на території високого рівня податкової довіри!