Як змінилась структура податкової системи та розподіл податкового навантаження за три роки повномасштабної війни

Податкова система – дзеркало економіки. Її структура змінюється під впливом як суб’єктивних факторів (прийняття нових норм податкового законодавства, зміни підходів адміністрування і т.п.), так й об’єктивних (трансформація структури економіки, рівень безробіття, релокація виробництв, міграція, технічні новації тощо). Тому, маючи повну статистику виконання зведеного бюджету за минулий рік, буде корисним порівняти, як змінилась структура системи та розподіл податкового навантаження у 2024 році, тобто економіки військової, порівняно із 2021-м – економікою "мирного часу".

Аналіз структури передбачає оперування відносними показниками і дозволяє видалити ефекти зростання цін, зміни обмінного курсу, сезонності тощо. Тому, важливим є номінальне значення ВВП. Згідно з оцінками фахівців НБУ, номінальний ВВП за минулий рік становить 7,72 трлн грн. До цієї цифри і приведені агреговані відносні показники податкової системи України. Класифікація податків за економічними функціями відповідає методології ОЕСР.

Отже, величина усіх податкових надходжень до зведеного бюджету за 2024 рік становить 2,088 трлн грн. З урахуванням ЄСВ сукупне податкове навантаження становить 37,1% ВВП, без врахування ЄСВ – 27%. Порівняно з 2021 роком відбулось невелике зростання сукупного податкового навантаження з 36,9%, що може пояснюватись також статистичною похибкою обрахунку знаменника – ВВП.

За економічним функціоналом відбулись незначні зміни у структурі податкового навантаження. Рівень оподаткування для споживання змінився з 14,1% ВВП у 2021 році до 13,4% у 2024-му. Водночас на 1 відсотковий пункт (в.п.) до ВВП зросло оподаткування праці. Оподаткування капіталу залишається майже на тому самому рівні.

Структура податкового навантаження в Україні та його декомпозиція

По мірі декомпозиції сукупного навантаження за основними агрегатами і податками бачимо ключову зміну у структурі податкової системи: втрата позицій непрямих податків (акциз і ПДВ), які були головним наповнювачами державного бюджету протягом десятирічь, на противагу збільшенню питомої ваги прямих податків (податок на прибуток, ПДФО).

У структурі надходжень прямих податків відбулись помітні зміни, які наочно видно на наступних графіках.

І у структурі ПДФО, і в податку на прибуток є досить вагома частка надходжень, аномальних для мирного часу (позначено білим кольором). У першому випадку – це військовий ПДФО (28% у 2024 році), а в другому – податкові надходження від сплати податку на прибуток банками (34% відповідно), що, як відомо, під час повномасштабної війни стали надприбутковими завдяки "операційному дизайну" монетарної політики НБУ.

Сумарно ці надлишкові податкові надходження можна оцінити на рівні 200 млрд грн. При цьому потрібно зазначити, що у випадку військового ПДФО ці суттєві, на перший погляд, надходження фінансуються за рахунок… інших податків. Тому військовий ПДФО це класичне перекладання грошей з однієї кишені в іншу. Це видатки бюджету, що миттєво стають доходами.

Річний план податкових надходжень дещо перевиконано за всіма податками за винятком ПДВ, як внутрішнього (92,7% до плану), так й імпортного (92,04% відповідно), рентної плати за використання природних ресурсів (91,42%), ввізного/вивізного мита (98,11%).

Менший ніж заплановано рівень податкових надходжень від основного податку країни – ПДВ – не можна вважати непередбачуваним, оскільки це зумовлено скороченням кількості споживачів та, як наслідок, сукупної купівельної спроможності населення. У 2021 році кінцеві споживчі витрати домогосподарств становили 4,6 трлн грн, а у 2024-му – лише 4,8 трлн грн у номінальному вираженні. З урахуванням дефлятора ВВП, тобто рахуючи у цінах 2021 року, ця величина є меншою більш як на третину від свого номінального минулорічного значення.

За оцінками експертів НБУ, у 2024 році Україну залишили близько 500 тисяч осіб на додаток до 6 мільйонів, які виїхали раніше. Зі зрозумілих причин це не може не позначатись на динаміці ВВП та податкових надходжень від сплати податків на споживання. Номінальні показники просто закамуфльовані зростанням цін, що часто вводить в оману.

Тому, аналізуючи структуру, ми бачимо, що, наприклад, постійне підвищення ставок акцизного податку не в повній мірі компенсується очікуваним зростанням податкових надходжень. По відношенню до ВВП частка акцизного податку зменшилась з 3,2% у 2021 році до 2,8% у 2024-му. Це є результатом зменшення як кількості споживачів, так і зміни їхніх споживчих пріоритетів. Стандартною тут залишається проблема заміщення офіційної акцизної продукції тіньовою пропозицією.

Парадоксально, але за минулий рік відбулось суттєве перевиконання плану податкових надходжень від податку на нерухоме майно (128% до плану) і транспортного податку (150%), що сплачується фізичними особами. Якщо з нерухомим майном ситуація пояснюється поступом цифровізації в адмініструванні податку, то з транспортним податком все банальніше. Вітчизняний автопарк люксових автомобілів продовжує зростати шаленими темпами. Як-то кажуть – кому війна, а кому матінка рідна! Тому не зрозуміло, чому б не підвищити ставку податку та зменшити поріг бази оподаткування, адже у воюючій країні купівля автомобіля вартістю понад 3 млн грн давно перестала бути якимось виключенням. Але у цьому випадку маємо класичну ситуацію "бджоли проти меду", тому навряд чи ця проблема буде вирішена позитивно для доходів місцевих бюджетів.

Менші за заплановані надходження від рентної плати зумовлені зменшенням бази оподаткування внаслідок війни (вугілля, нафта, газ). Зокрема, по основному ресурсу рентної плати – видобутку природного газу –Україні не вдається вийти навіть на рівень 2021 року (19,8 млрд кубометрів). Минулого року він склав лише 16,12 млрд куб. м.

У розрізі структури галузей економіки (КВЕД) помітно скоротились податкові надходження сільського господарства та промисловості, що компенсувалось приростом за рахунок сектору безпеки і оборони, а також торгівлі. Найбільша втрата позицій відбулась по галузі "добувна промисловість і розроблення кар’єрів" (КВЕД B), яка у 2021 році забезпечувала 17,8% усіх сплачених податків, а у 2024-му – лише 7,3%. На фоні цього пропозиція новообраного президента США щодо американських інвестицій в українські корисні копалини виглядає як рятівне коло для вітчизняної економіки.

Слід зауважити, що в Україні складається досить парадоксальна ситуація, коли одна й та сама база оподаткування, зокрема, трудові доходи громадян оподатковуються за різними ставками. Враховуючи те, що з 1 січня 2025 року підвищено ставку військового збору до 5% для доходів громадян у формі заробітної плати і те, що надходження від сплати військового збору спрямовуються у повному обсязі до державного бюджету на потреби Збройних сил України, то виходить, що сплата ПДФО і військового збору до державного бюджету відбувається за ставкою 23%, а до місцевих – за ставкою 18%!

З урахуванням зміни пропорції перерозподілу надходжень від сплати ПДФО і військового збору наприкінці 2023 році місцеві бюджети отримують зараз лише 44% цих надходжень замість 61% у 2021 році. Власне тому у 2024 р. до державного бюджету надійшло податкових надходжень на 1 в.п. від ВВП більше – 21,3% проти 20,3% у 2021 р., до місцевих – 5,7% проти 6,4%, а до Пенсійного фонду – 7,1% проти 6,4% відповідно.

Таким чином, податкова метрика засвідчує, що в економіці та державних фінансах ситуація складна. Країна поступово продовжує втрачати людей, економіка – виробничий потенціал, державний бюджет – фінансові ресурси. Окремі аномальні податкові надходження дозволяють замаскувати загальну невтішну тенденцію, подолання якої, сьогодні це абсолютно очевидно, лежить виключно у площині досягнення стійкого миру та повного перезавантаження влади в Україні.