Кабмін затвердив Стратегію продовольчої безпеки до 2027 року. Що вона передбачає? (оновлено)
Кабінет міністрів схвалив Стратегію продовольчої безпеки України на період до 2027 року.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль за підсумками засідання уряду у вівторок, 23 липня.
За його словами, уряд ставить перед собою три ключові цілі.
"Перша – стимулювати розвиток аграрного виробництва й наповнити продовольчий ринок. Друга – забезпечити доступність продовольства для усіх груп населення. Третя ціль – посилити безпекову складову й усунути загрози. Це, зокрема, стосується формування держрезерву, відновлення товарних ланцюгів, розмінування сільгоспземель, адаптації до змін клімату тощо", – зазначив Шмигаль.
Затверджена урядом Стратегія продовольчої безпеки передбачає створення держрезервів, розмінування угідь та можливість регулювання цін на продукти харчування, повідомляє ЕП із посиланням на проєкт документа.
Він містить перелік основних викликів для продовольчої безпеки України:
- порушені ланцюги постачання;
- обмежені можливості експорту морем (порти Миколаєва, Херсона наразі не працюють, порт Маріуполя – в окупації);
- заміновані території;
- складність забезпечення базових потреб у прифронтових регіонах;
- зруйнована система зрошення на Півдні на площі 500 тис га внаслідок теракту на Каховській ГЕС;
- руйнування виробничих потужностей та зменшення виробництва на діючих.
Водночас у документі зазначається, що в останні роки витрати на їжу займають дедалі більшу частку у видатках домогосподарств. Останні доступні дані Держстату свідчать про те, що у 2021 році українці витрачали на продукти харчування в середньому 50,1% доходів. Для порівняння, у країнах ЄС ця частка становить 14,3%.
Через стрімку інфляцію у 2022-23 роках, зокрема на продовольчі товари, ця частка могла зрости. Тому уряд планує зменшити її до 45% до 2027 року, йдеться у Стратегії.
Документ також визначає три стратегічні цілі уряду:
- наповнити ринок агропродукцією. Цього планують досягти шляхом підтримки виробників, зокрема виробників органічної продукції, аби поступово заміщувати імпорт цих продуктів, та відновлення підприємств харчової промисловості. Також планують посилювати співпрацю з країнами ЄС та США, Британією та Канадою, а також розвивати співпрацю з країнами Азії "з особливим акцентом" на Китай.
- забезпечити доступність продовольства для всіх, зменшення частки продовольства в структурі витрат українців. Для цього необхідні механізми реалізації ефективного регулювання ринків сільгосппродукції та харчових продуктів. Зокрема, йдеться про можливе державне регулювання цін.
- забезпечити безпекову компоненту продовольчої безпеки. Ключовими складовими цієї цілі є створення та наповнення державних резервів, створення системи моніторингу продовольчої безпеки, а також пріоритетне розмінування сільгоспземель. Також для виконання цієї мети працюватимуть над відновленням логістичних ланцюгів та синхронізацією аграрного законодавства України з законодавством ЄС.
Загалом кошторис виконання стратегії становитиме 4,9 млрд грн щороку до 2027 року: 3 млрд грн на розмінування, 700 млн грн на боротьбу з хворобами тварин, 1 млрд грн на компенсації вартості сільгосптехніки і 200 млн грн на підтримку аграріїв.
Уряд також вважає, що український агропромисловий комплекс може в короткостроковій перспективі стати найпривабливішим інвестиційним портфелем, який оцінюється у $57 млрд. Серед пріоритетних напрямків – іригація, елеватори, біогаз, готова продукція (овочі, фрукти, молочні та м’ясні продукти), насіння та сільгосптехніка, продукти глибокої переробки.
Як повідомлялося, Мінагрополітики прогнозує, що цього року в Україні буде зібрано близько 56 млн тонн зернових культур. Із них: пшениці – 21 млн тонн, ячменю – приблизно 5 млн тонн, кукурудзи – 28,5 млн тонн.
У 2023 році зібрали близько 82 млн тонн урожаю, з яких зернових понад 60 млн тонн, олійних – близько 22 млн тонн.
