Росіянам списуватимуть кредитні борги за відправку на війну проти України
Держдума РФ у другому та третьому читаннях одноголосно схвалила закон про можливість списання боргів за кредитами до 10 млн руб. учасникам війни проти України.
Про це пише The Moscow Times.
Зокрема, йдеться про списання позик в обсязі до 10 млн руб., які були укладені до 1 грудня 2024 року, і за якими вже набуло законної сили рішення суду про стягнення заборгованості або порушено виконавче провадження.
Згідно з текстом законопроєкту, списувати борги пропонується тим, хто укладе контракт із Міноборони РФ після 1 грудня 2024 року. Водночас борги за кредитами можуть бути списані як самим учасникам війни, так і їхнім родичам.
Відповідно до закону, збільшується період припинення виконання позичальником своїх зобов'язань до 180 днів.
За даними Федеральної служби судових приставів, за січень-вересень поточного року кредитори вимагали стягнути з позичальників 1,41 трлн руб., що на 34,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Загалом було порушено 10,9 млн нових виконавчих проваджень про стягнення з громадян боргів, або на 11,6% більше, ніж роком раніше. Усього ж на виконанні у приставів перебувало 24,4 млн справ стосовно громадян на 3,37 трлн руб.
Раніше джерело в московській мерії заявляло, що близько 90% тих, хто підписує контракт, – це люди з фінансовими проблемами.
Як повідомлялося, у травні цого року обсяг прострочки за картковими кредитами у Росії зріс до історичного максимуму, сягнувши 225 млрд руб. ($2,8 млрд за поточним курсом), або 12% від усього портфеля.
До того стало відомо, що за останні 10 років вдвічі більше росіян віком понад 60 років почали брати кредити. Якщо у 2013 році кредити були у 14% росіян похилого віку, то у 2023 році – вже у 29%. Загалом за останні 10 років частка росіян, які мають кредити у сім'ї, зросла у півтора рази – з 31% до 46%.
Водночас у першому кварталі цього року на обліку у російській Федеральній службі судових приставів перебувало 14,4 млн виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з фізосіб на користь банків. Це на 25% більше, ніж у першому кварталі 2022 року.
