Уряд оновив процедуру бронювання військовозобов’язаних. Що змінилося
Із 1 грудня бронювання військовозобов’язаних від мобілізації знову відбуватиметься через портал "Дія". Утім, усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року.
Відповідні зміни уряд вніс до постанови №76, повідомляє пресслужба Міністерства економіки.
Зазначається, що 15 листопада уряд завершив аудит рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими. За результатами аудиту 95% від всіх критично важливих підприємств зберегли цей статус.
Водночас були виявлені такі порушення:
- різке та необґрунтоване зниження зарплати працівникам після отримання підприємствам статусу критично важливого
- використання різних моделей для понаднормового збільшення чисельності заброньованих
- включення підприємств до переліку критично важливих, які по суті не є критичними для економіки
"Нові параметри бронювання та критичності підприємств є чіткішими та забезпечують баланс між обороноздатністю держави та економікою. За результатами аудиту підприємства, на яких виявлені зловживання, втратили статус критично важливих, а працівники цих підприємств розброньовані", — зазначив заступник Міністра економіки Віталій Кіндратів.
На підставі даних аудиту уряд вирішив оновити критерії бронювання. У Мінекономіки додали, що сам алгоритм визнання підприємств критично важливими не змінюється. Як і раніше підприємство звертається до відповідного міністерства або ОВА для отримання такого статусу.
Також уряд зберіг вісім чинних критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності віднині погоджуються Міноборони та Мінекономіки.
Додаткові критерії критичної важливості
Для приватних підприємств встановлюється обов’язковий критерій – нарахована середня зарплата у підприємстві за останній календарний квартал повинна бути не менше 2,5 мінімальної зарплати (20 тис. грн на 15 листопада 2024 року). У працівника, якого бронюють, нарахована заробітна плата також має бути не менше 20 тис. грн.
Впроваджується обов’язковий критерій для підприємств – відсутність заборгованості по сплаті усіх податків.
Підприємства мають підтвердити свою критичну важливість відповідно до чинних та нових критерій. У них є на це понад три місяці – від публікації відповідної постанови до кінця лютого 2025 року.
Після підтвердження критичності, підприємства повинні через "Дію" подати знову списки працівників для бронювання. До подачі оновлених списків, усі надані бронювання залишаються чинними.
Бронювання працівників через "Дію" запрацює з 1 грудня. Сервіс усуває людський фактор та пришвидшує процес.
Підприємствам забороняється бронювати працівників, які не перебувають на військовому обліку або не мають військово-облікових документів.
Також посилюється система контролю. Усі рішення щодо визначення підприємств критичними обов’язково моніторитимуться з можливістю анулювання бронювання. Така опція буде передбачена у "Дії".
Щомісячно відбуватиметься моніторинг відповідності підприємств встановленим вимогам щодо середньої зарплати на підприємстві, рівня сплати податків та кількості військовозобов’язаних.
Якщо буде встановлено, що підприємство не відповідає вимогам – на нього буде сформовано запит для надання пояснень. У разі негативного результату моніторингу підприємство буде позбавлене статусу критичного.
Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів до 15 листопада призупинив процедуру визнання підприємств критично важливими, що дозволяє їм бронювати працівників від мобілізації, а також доручив переглянути раніше ухвалені рішення про бронювання.
Крім того, можливість бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації на порталі "Дія" призупинили і для тих підприємств, які вже отримали статус критично важливих.
За даними ЗМІ, таке рішення ухвалили після того, як президент Володимир Зеленський висловив невдоволення тим, що визнані критично важливими підприємства вже забронювали від мобілізації 1,5 мільйона осіб. Однак, за даними Міноборони, йдеться лише про 1,1 млн заброньованих.
Це рішення викликало хвилю критики серед бізнес-спільноти, адже воно не дозволяє підприємствам планувати свою роботу, ставить під заргрозу їх функціонування, а відповідно – надходження податків та економічну безпеку України.