Постановив виплатити Міноборони РФ "борг" на 3 мільярди: Суддя Госпсуду Києва отримав підозру
Державне бюро розслідувань повідомили про підозру чинному судді Господарського суду Києва, який у 2011 році постановив стягннути з держбюджету на користь Міноборони РФ $405,5 млн неіснуючого боргу.
Про це повідомляє пресслужба ДБР.
"Працівники Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора повідомили про підозру судді Господарського суду Києва та колишньому вищому керівництву держави", – йдеться у повідомленні.
Встановлено, що ще у 2011 році Росія залучила до підривної діяльності проти України тодішніх президента, прем’єр-міністра України, суддю Господарського суду Києва, а також керівників різних ланок судової системи.
У чому суть справи
Зазначається, що керівництво РФ розробило план, відповідно до якого обороноздатність та збройні сили агресора фінансуватимуться за рахунок держбюджету України під приводом виконання рішення Господарського суду Києва про погашення неіснуючого боргу.
Для цього у 2011 році до керівництва України звернувся міністр оборони РФ з листом про сприяння в погашенні заборгованості одного з суб’єктів господарювання на суму $405,5 млн за поставлений природній газ ще у 1996-1997 роках.
"Наша держава не мала жодного відношення до боргу комерційного підприємства і не могла нести за нього відповідальність. Проте колишнє керівництво країни у 2011 році почали наголошувати у ЗМІ, що Україна має погасити вказану суму міністерству оборони РФ. Крім того, був підготовлений лист до СБУ з проханням притягнути до кримінальної відповідальності керівника суб’єкта господарювання за нібито перекладання на державу цього боргу", – наголошують в ДБР.
Для створення підстав для прямого фінансування міністерства оборони РФ коштом українського держбюджету, високопосадовці залучили керівництво судової системи та суддю Господарського суду Києва.
За розробленою фігурантами схемою, у серпні 2012 року до Господарського суду Києва МО РФ подало позов до уряду України про стягнення понад 3 мільярдів гривень з держбюджету.
Росіяни розраховували на те, що ще в 2004 році на той час прем’єр-міністр, а у подальшому президент України, обіцяв їм сприяти у виконанні цих судових рішень. Проте, через відсутність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем суддя мав відмовити у відкритті провадження у справі.
Більше того, зазначають у ДБР, міністерство оборони РФ до позову не приєднало жодного доказу на підтвердження того, чому Україна має сплачувати цей борг. Однак суддя господарського суду виніс незаконну ухвалу та переклав на відповідача обов’язок збирання і надання доказів у справі.
За цією ухвалою Кабмін надав копії листування між керівниками урядів України та РФ 1996 року. Вони були датовані ще до укладення суб’єктом господарюванням угоди, по якій виник борг, тому ці листи не могли бути доказами як існування боргу, так і перекладання його на Україну. До того ж, оригіналів цих листів ніколи не існувало, проте цей факт суд проігнорував.
Попри сплив строків позовної давності та відсутність гарантій держави за боргами підприємства, а також за відсутності доказів самого факту існування в 2012 році боргу підприємства за контрактами 1996-1997 років, суддя задовольнив позов Міноборони РФ та постановив стягнути з будь-якого рахунку держбюджету на користь РФ понад 3,1 млрд грн.
Важливо, що на виконання незаконного рішення з України було стягнуто частину коштів. Після початку агресії РФ іншим суддею Господарського суду у 2014 році скасовано це незаконне рішення, однак повернути безпідставно стягнуті в інтересах Росії гроші так і не вдалося.
