Проблеми з платежами: Росія намагається оплатити будівництво АЕС у Туреччині газом
Росія веде переговори про використання природного газу для оплати будівництва атомної електростанції в Туреччині як альтернативу транскордонним платежам, які затримуються через санкції.
Про це пише Bloomberg.
Як повідомляється, Росія запропонувала Туреччині взяти на себе частину витрат на будівництво заводу "Аккую" вартістю $20 млрд від російської державної компанії "Росатом". "Росатом" заплатить еквівалентну суму в рублях "Газпрому", який своєю чергою вирахує її з щомісячного рахунку Туреччини за імпорт палива.
Запропонований обмін може стати альтернативою звичайним міжнародним банківським переказам з Росії до Туреччини, за рахунок яких фінансувався проєкт будівництва.
Незважаючи на те, що ні "Росатом", ні "Газпром", ні сам проєкт "Аккую" не підпадають під санкції, але платежі в Росію та з Росії дедалі частіше стикаються із затримками, оскільки іноземні банки бояться потрапити під штрафні санкції США.
Як пише видання, це ще один приклад "творчих" способів Росії обійти спроби США та їхніх союзників ізолювати РФ через розв'язану нею війну проти України.
Окрім того, це показує, як західні санкції стали на заваді головному енергетичному проєкту в Туреччині, ключовому союзнику НАТО, який намагався позиціонувати себе як нейтрального посередника між Росією та Україною.
За словами джерел видання, платежі Туреччини за газ Росії зазвичай коливаються від 300 млн до 800 млн євро на місяць залежно від споживання.
До того Wall Street Journal писало, що США заморозили $2 млрд російських платежів Туреччині за проєкт "Аккую" у 2024 році через підозру, що ці перекази використовувалися для обходу санкцій.
"Росатом" очікує вирішення питання "коштів, які були неправомірно утримані через вплив третіх осіб".
Будівництво першої в Туреччині атомної електростанції "Аккую" вже неодноразово відкладалося. За словами турецьких чиновників, введення в експлуатацію першого з чотирьох реакторів електростанції потужністю 4800 МВт тепер може бути перенесено на 2026 рік із запланованого на даний момент 2025 року.
За даними Управління з регулювання енергетичного ринку Туреччини, Росія є найбільшим постачальником газу в Туреччину, забезпечуючи 42% усього її імпорту в 2023 році.
Наприкінці минулого року Туреччина отримала від США виняток із санкцій, щоб дозволити їй продовжувати імпорт російського газу після того, як банківське відділення "Газпрому" потрапило під санкції.
Проблеми Росії з платежами
На початку цього року повідомлялося, що зростання неплатежів через проблеми, що накопичуються в російській економіці, високі відсоткові ставки й труднощі з розрахунками в зовнішній торгівлі змушує бізнес у Росії повертатися до популярної в 1990-ті роки схеми розрахунків за передоплатою.
У листопаді минулого року стало відомо, що посилення вимог іноземних банків, що обернулося тривалими затримками та відмовами в оформленні платежів для російських компаній, змушує деяких повертатися до бартерних угод, які загрожують падінням зборів до бюджету РФ.
Міністерство фінансів США 12 червня 2024 року внесло до санкційного списку понад 100 російських компаній, причетних до військово-промислового комплексу Росії.
США також запровадили санкції проти "Московської біржі", вона зупинила торги доларом та євро. Через підвищений попит населення у відділеннях московських банків закінчилася готівкова валюта.
На початку липня стало відомо, що великі гравці біржових торгів китайським юанем – китайські банки, які продовжують працювати з Росією, – залишають "Московську біржу", яка потрапила під санкції США.
У листопаді минулого року російські компанії зіткнулися з блокуванням рахунків у великих банках Китаю через те, що їхні юридичні адреси збігаються з адресами організацій, що знаходяться під санкціями.
Ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.
До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.
Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.
Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.
21 листопада 2024 року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) внесло до санкційних списків "Газпромбанк" та ще понад 50 російський банків, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів і 15 посадовців фінансового сектору РФ.
Платіжні відносини Росії та Туреччини
У листопаді минулого року стало відомо, що давній партнер російського "Газпрому" – приватна турецька компанія Bosphorus Gaz – запустила валютний своп рубль/євро, що дозволить спростити розрахунки між компаніями з двох країн в умовах антиросійських санкцій.
До того російські підприємці почали скаржитися, що турецькі банки почали масово відмовляти у проведенні транзитних платежів з РФ до Європейського Союзу та інших країн. Схожа ситуація вже спостерігалася на початку 2024 року, але тоді транзакції поступово відновилися.
Обслуговувати російсько-турецьку торгівлю у Туреччині продовжує фактично єдиний банк – Emlak Katılım. Він продовжує проводити платежі в лірах і рублях, тоді як угоди в доларах та євро багато турецьких банків відразу блокують.
Проблеми в розрахунках між РФ і Туреччиною почалися у січні, невдовзі після того, як президент США Джо Байден підписав указ про посилення санкцій, який передбачає можливість відключення іноземних банків від світової доларової системи за угоди з російським ВПК. У квітні американські чиновники посилили тиск і почали загрожувати персональними санкціями топменеджерам банків, які працюють із Росією.
Наприкінці серпня рублеві рахунки припинив відкривати турецький банк Ziraat, який належить державі та посідає перше місце в країні за розміром активів. Аналогічну політику провадять і інші державні банки Туреччини, тоді як деякі приватні кредитні організації ще продовжують операції у рублях.
