Як виробники хліба створюють аудіокниги українською

2 4060
Майже чотири роки тому власнику хлібозаводів холдингу "Хлібні інвестиції" Юрію Триндюку прийшла ідея створити додаток для україномовних аудіокниг. БЦ з'ясовував, наскільки успішним виявився цей бізнес у молодшого партнера Триндюка, його сина Данила.

Як виробники хліба створюють аудіокниги українською 01

У європейців, американців та росіян є чимало сервісів для якісного прослуховування книг. Сервісу аудіокниг українською мовою до недавнього часу не існувало. Тому Юрій Триндюк, що за словами сина, дуже любить слухати книги, якогось моменту вирішив створити зручний додаток для прослуховування книг українською.

Проект зі створення аудіокниг назвали "Абук". Він функціонує як додаток для мобільних пристроїв, має власний плеєр та повністю захищений контент від піратства.

"Ідея нам здавалась дуже простою: зараз інвестуємо в додаток, зробимо 500 записів і поїхали. Та виявилось все набагато складніше. Просто записати книгу недостатньо: потрібно мати права на такий запис, а якщо мова йде про іноземну книгу і українське видавництво не має прав на її аудіоверсію, треба це право купити за кордоном, - розказує Данило Триндюк, - Ми не знали як це працює. Спочатку записали три-чотири книги, одну з яких ми до сих пір не  можемо розповсюджувати, тому що права на неї не продаються".

Розібратись з правами на твори допомагав Триндюкам юрист з сімейного хлібного холдингу. У фахівця була спеціалізація, пов'язана з інтелектуальною власністю, за якою він давно не працював, тому мусив "освіжити знання".

Потім до "Абуку" залучили працівників з досвідом роботи у видавничому бізнесі. Наприклад, нинішнього директора "Абук" Марію Помазан, що раніше керувала видавничим проектом K.Fund Books Василя Хмельницького.

"Вона знала як це робиться, без неї ми робили помилкові кроки. Зрозуміло, що головне було створити додаток, це технічна частина, яка вимагає великих інвестицій. А друга частина – отримати права на запис, - говорить Данило Триндюк.

Спочатку з засновниками "Абуку" багато видавництв не хотіло працювати. На цьому ринку сім'ю не знали. У багатьох з видавництв були права лише на паперову книгу, а на аудіо – не було.

За словами Данила Триндюка, спочатку думали виходити на ринок з обсягом у 500 книжок, але потім від цієї ідеї відмовились. Зрозуміли, що записати таку кількість не вийде через тривалий процес викупу прав.

"Коли ми починали у нас було близько сорока книжок. Це дуже мало. Треба зробити бета-тестування, подивитись, що людям подобається, а що ні. Більшість з користувачів до нас приходила та відразу йшли, тому що нічого цікавого для себе не знаходили", - розказує Данило Триндюк.

Перші аудіокниги, записані для "Абуку", були з так званого public domain, суспільного надбання, на яке не розповсюджуються майнові права. Дія авторського права на літературний твір спливає, коли після смерті автора минуло більше 70 років.

Тому більшість української класики – твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка – є суспільним надбанням. І за їх використання не треба платити роялті.

Однією з перших книжок "Абуку" була "Бог його батьків" Джека Лондона, що також належить до public domain. Проте на її переклад українською діяло суміжне авторське право і потрібно було платити роялті.

За словами Данила Триндюка, для деяких книг пазл виходив доволі складний: потрібно було купувати аудіоправа у зарубіжного представництва, а потім купувати у українського видавництва право на використання їх перекладу.

В перший склад "Абуку" також потрапили твори Сергія Жадана та Юрія Андруховича , на які Триндюки змогли викупили права.

Як визначається розмір роялті автора та суміжних прав на переклад?

За словами Данила Триндюка, розмір роялті кожного твору визначається індивідуально. В окремих випадках платіж видавництву може сягати 40%.

Далі ці кошти видавництво має розподілити між перекладачем та автором. Інколи сторони використовують паушальний платіж: "Абук" виплачує разово правовласнику суму за використання книги, і користується нею впродовж трьох років, акумулюючи собі всі кошти від продажу аудіокопій.

"Існує дуже багато різних формул нарахування роялті, це залежить від того, чи вкладались ми в запис книги, від умов видавництва з автором, з іноземним правовласником", - розказує Данило.

Інколи трапляється, що "Абуку" приносять готовий запис високої якості, автор чи група авторів самі записали аудіокнигу. Тоді "Абук" платить більший роялті правовласниам, а собі як платформі, що не інвестувала в створення книги, лишає відносно невеликий відсоток.

На створення додатку та запуск перших ста книжок сім’я загалом витратила близько півмільйона доларів.

"На перших порах технічно ми зробили дуже багато помилок. Зрозуміло, що зараз би це у нас вийшло дешевше. Додаток був сирий, намагались розвивати його додатковими опціями. Проте коли почалось масштабування та тисячі нових користувачів, сервера не витримували, мусили збільшувати потужності", - розказує Данило.

Сам запис творів у "Абук" відбувається на кількох орендованих студіях. Зараз у Триндюків в постійному користуванні три професійні аудіостудії, проте за необхідністю можуть залучати ще.

Наскільки тривалий і дорогий процес створення аудіокниги?

За словами Данила Триндюка, цей процес правильно розділяти на два окремих етапи: отримання прав на аудіокнигу та власне сам запис.

"Другий нам підконтрольний, перший – ні. Із зарубіжним правовласником перемовини можуть йти рік чи навіть більше. Ми за цей час можемо технічно встигнути записати 150-200 книжок. З українським видавництвом перемовини йдуть зазвичай швидше: за два тижні-місяць можемо узгодити всі умови", - розказує Данило.

Запис книжки в середньому триває від двох тижнів до чотирьох місяців. Тривалість залежить від того, чи це одноголосний чи багатоголосний запис, та яка продуктивність у диктора.

Вартість запису твору без врахування викупу прав на нього становить приблизно $1,5 - $2 тис. Це робота звукорежисера, літредактора, коректора, які готують матеріал, та диктора, що озвучує книгу.

Звукорежисери та літредактори "Абуку" приймають участь у процесі вибору голосу для майбутньої книги. До кожного твору пасує різний голос та вік диктора.

В "Абуку" є сформований пул дикторів, хоча видавництво намагається постійно шукати нові голоси. Хтось з дикторів більше підходять під нон-фікшн, хтось – під художню літературу. Іноді автори книг хочуть конкретних дикторів чи просять видавництво узгоджувати їх з ними.

В таких випадках "Абук" спокійно йде на зустріч: пропонує чотири - п'ять різних голосів. Деколи самі автори творів начитують книги.

Наприклад, досягненням "Абук" Данило Триндюк вважає авторську начитку книг Сергія Жадана, Юрія Андруховича та Валерія Маркуса (Ананьєва).

"Ця категорія аудіокнижок є дуже цікавою, не завжди вони будуть начитані ідеально, проте фанати письменників хочуть чути авторів", - розказує Данило.

Якщо селебретіз начитує твір, це не обов’язково означатиме для видавництва суттєво збільшений гонорар диктора. З деякими авторами, за словами Данила Триндюка, начитка йде як відсоток від роялті, деякі просто начитують, "тому що їм подобається".

Чи обирають диктори твори, що будуть начитувати?

Зазвичай професійні диктори безпристрасно ставляться до своєї роботи. І подобається їм твір, чи ні, начитують його на високому рівні.

Хоча був випадок, коли диктор відмовився озвучувати книгу через особисті переконання. Це сталось при озвучці твору ізраїльського історика Ювала Ной Харарі, що зачіпав релігійну тематику, з якою диктор "Абуку" був не згодний.

Проте в переважній більшості випадків диктори безпристрасні. І лише замовник обирає голос, який йому потрібен для озвучки. 

Наприклад, дуже популярну трилогію "Атлант розправив плечі" Айн Ренд для "Абуку" озвучила відома радіоведуча, співачка Соня Сотник (Наталія Сотник). На її озвучку видавництво згодом отримало багато схвальних відгуків.

Книгу Джорджа Орвелла "Колгосп тварин" начитав шоумен Сергій Притула і також сподобався слухачам.

Інколи залучають до озвучування книг відомих акторів. Наприклад, деякі твори для "Абуку" начитував Остап Ступка.

"З акторами проблем не буває, інша справа коли ми пишемо книги із зірками шоу-бізнесу, - розказує Данило Триндюк, - В нас був благодійний проект з "Таблеточками", для якого записували твори співаки, їм було важче це робити. Дехто краще справлявся, а з кимось треба було довше працювати і нашим редакторам, і звукорежисерам. Це тільки здається все дуже легко: сів та прочитав вголос, насправді це професійні вміння,  над якими треба працювати та розвивати їх".

Якими творами займається "Абук" та що продається найкраще?

За словами засновника, "Абук" працює з різною літературою. Наразі, наприклад, працює над "Sapiens: людина розумна. Коротка історія людства" ізраїльського історика Ювала Ноя Харарі, почав записувати аудіокнигу відомої блогерки Каті Бльостки, а нещодавно випустив культовий антиутопічний роман "Який чудесний світ новий!" Олдоса Гакслі.

"Якщо книга автора не йде, ми не беремось озвучувати його інші книжки, або відкладаємо озвучку на певний час. Якщо ми впевнені в творі, можемо одразу запустити серію книжок. Наприклад,  ми одразу запускали  п'ять книжок Террі Пратчетта в роботу", - розказує Данило.

Одним з найбільш успішних творів виявилась трилогія "Атлант розправив плечі", що окупилась менш ніж за рік. Проте з більшістю інших книжок так не відбувається, їх купують суттєво менше.

Загалом добре продається бізнес- і мотиваційна література. Проте найбільш продаваною книгою виявилась навчальна – "Хрестоматія з української літератури" Олександра Авраменка (для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання).

На другому місці – роман про війну "Сліди на дорозі" Валерія Маркуса (Ананьєва). На третьому - "Атлант розправив плечі" Айн Ренд.

За словами Данили Триндюка, нещодавно "Абук" випустив роман "1984" Джорджа Орвелла і він також б'є рекорди.

Як визначається ціна аудіокниги для користувачів додатку?

"Абук" виходить від середньої вартості між електронною та паперовою версією книги. Крім того, правовласники в договорах з "Абуком" прописують суму, нижче якої не можна реалізовувати твір.

В додатку "Абук" є кілька книг, що можна прослуховувати безкоштовно. Найдорожча книга в аудіо бібліотеці зараз коштує 220 гривень. В середньому скачування одного твору обійдеться користувачу у 84-113 гривень.

Чи справдилися очікування сім'ї Триндюків щодо повернення інвестицій?

За словами Данили Триндюка, насправді очікували швидшого повернення. Але зіштовхнулись з тим, що українці не хочуть платити за контент і повернення інвестицій відбувається не так швидко.

"Ми бачимо зростання і віримо в те, що бізнес буде прибутковий, але часу для повернення коштів потрібно більше, - говорить Данило Триндюк, - Для нас це взагалі був незнайомий бізнес і ми спочатку не ставили собі за мету зробити його супер прибутковим, та й розуміли, що цей ринок доволі вузький. Ми розуміли, що частково маємо на меті гуманітарну ціль, вклад в культуру".

Якщо подивитись на російськомовних користувачів, за словами Данили Триндюка, їх сотні мільйонів. Українців, умовно, сорок мільйонів, з них за підрахунками "Абук", 600 тисяч слухають аудіотексти. Та ще менше готові за це платити.

Чи є в "Абука" конкуренти?

За словами Данила Триндюка, жодного тиску з боку конкурентів "Абук" не відчуває. Якщо дивитись додатки з виключно українськомовними аудіокнигами, "Абук" є єдиним на ринку з відносно великим портфелем творів.

Є аудіододатки у компаній Megogo Володимира Боровика та Yakaboo Віталія Бутенка, які також займаються аудіокнигами.

Проте більшістю там представлені російськомовні твори. А основний бізнес орієнтований на зовсім інший продукт. У Megogo - це телебачення, у Yakaboo – паперові книги.

Насправді найбільшим конкурентом "Абуку" лишається піратство. Велика кількість книг є у вільному доступі на телеграм-каналах та ютьюбі. Проте зазвичай вони низької якості.

Яким засновник бачить "Абук" через кілька років?

Зараз бібліотека "Абук" нараховує близько 400 аудіокниг. В додатку 35 тис. активних користувачів. За кілька років власники планують подвоїти кількість книг та користувачів у додатку. З цією метою працюють над запуском підписки.

"Зараз в нас книжки купують поштучно, проте ми плануємо запустити підписку і працюємо над її формою", - розказує Данило Триндюк.

Зробити класичну підписку як, наприклад, на музичних каналах, у "Абука" не вийде через позицію правовласників, що взагалі виступають проти підписок, лише за поштучний продаж. Тому "Абук" шукає шлях, що дозволить підписку реалізувати.

"Ми дивимось як працює американський сервіс Audible: ви платите певну суму в місяць і за неї отримуєте кредити, на які потім купуєте книжки. Це значно дешевше, ніж купувати кожну книгу окремо. Доступ до книг лишається з вами назавжди, проте ви обмежені кількістю, не можете всі твори послухати. Це гібридна форма підписки. Наразі ми не впевнені, до якої прийдемо, скоріш за все вона також буде змішана", - розказує Данило Триндюк.

За його словами, скоріш за все буде місячна ставка, за яку користувач зможе мати доступ до більшості книг. Проте на певний пакет творів будуть накладатись обмеження. В "Абук" розраховують запустити підписку до Нового року.

БізнесЦензор постійно знайомить читачів з засновниками цікавих бізнес-проєктів. Ви також можете розповісти про власний, тільки напишіть нам на [email protected]