"Золотий фрахт": як експортують зерно з українських портів під час війни

22 липня Україна узгодила з Туреччиною та представництвом ООН експорт зерна з трьох портів навколо Одеси. З початку повномасштабної війни там лишились заблоковані 20 млн т збіжжя минулорічного врожаю. Сторони підписали документ, що нібито має гарантувати ненапад Росії на судна з зерном під час заходу та виходу з українського узбережжя.

У ході реалізації Ініціативи про безпечне транспортування агропродукції вже 24 судна вирушили із українських портів, на борту яких знаходиться понад 600 тис. тонн агропродукції.

До війни з України морським шляхом щоденно відвантажувалось 200 тис т зерна. Експорт портами складав 6-7 млн т щомісяця.

"Зрозуміло, що на фоні 200 тис т в день до війни, поточні обсяги здаються несерйозними, але якщо врахувати, що загалом у липні Україна експортувала 3 млн т зерна, а у червні 2,2 млн т, то ці півмільйона - суттєве збільшення за нинішніх умов", - говорить голова Української зернової асоціації Микола Горбачьов.

За його прогнозами, якщо будуть дотримуватись домовленостей, підписаних в Стамбулі, Україна зможе вивозити через порти півтора-два мільйона тонн щомісяця.

Ціна зерна

За словами менеджера з розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олени Нероби, українське зерно зараз не дисконтується, проте його дорога логістика повністю лягає на плечі виробника.

До війни витрати на транспортування тони збіжжя були в середньому на рівні $30-40, зараз вони складають в Україні близько $200, розповідає дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер.

Через ускладнену логістику виник величезний розрив між цінами на українське зерно у міжнародних контрактах та тим, що врешті отримає за збіжжя виробник всередині України.

Пшеницю на умовах FOB у Чорноморському регіоні, у тому числі і українського походження, закуповують по $350/ т. Водночас всередині України за тону цієї пшениці фермеру пропонують 4 500 - 6 400 гривень, що за поточним офіційним курсом складає $122 - $174.

Чи виходить з такою ціною фермер на окупність? "Важко сказати, бо у кожного своя собівартість. Умовно, хтось закупив добрива ще до війни, інший –під час військових дій. Але цей рівень цін всередині країни вже перебуває у небезпечній зоні", - каже Роман Нейтер.

За словами Олени Нероби, розмови про відкриття українських портів точились на ринку починаючи з квітня. І це очікування спричинило поступове зменшення цін на зерно в регіоні на 20%.

Заступник директора ProAgro Information Company Марія Колесник розповідає, що з початком війни ціни на пшеницю підскочили вдвічі, до $480/ т. Зараз на ціну збіжжя впливає посуха в Європі. Спотові ціни на поставки на вересень становлять $350-360/т. Російська пшениця продається з незначним дисконтом за $343-347/ т через проблеми з проведенням платежів та більшою вірогідністю мати проблеми через походження зерна. Трейдери не можуть гарантувати, що в партії росіян немає краденого з окупованої частині України.

Вартість фрахту

Транспортування тони зерна до Єгипту до війни коштувало $13-15, зараз воно, за словами Миколи Горбачьова, в середньому складає $65-70, а до Північної Європи - $80 на тонну.

За словами Олени Нероби, для роботи в українських портах, страхові компанії виставляють премію у 1-1,5% від вартості судна-зерновоза. Наприклад, судно класу Панамакс (дедвейтом від 60 до 80 тис. тон) може коштувати $55 млн.

Тобто його страхування для роботи в українському порту при ставці у 1,5% вартості обійдеться у $825 тис.

За словами Миколи Горбачьова, ставка страхових компаній у 1,5% від вартості судна насправді не є максимальною і для роботи в Україні деякі страховики виставляють тариф у 4% від вартості корабля.

Проте навіть за таких умов вартість експорту через порти лишається вдвічі дешевшою ніж перевозка залізницею.

Транспортування залізницею до порту Констанца в Румунії для західних та південних областей України складає $130-200, для північних та східних – вище $200.

Втім головна проблема навіть не у ціні фрахту, а у нестачі кораблів, що готові заходити в українські порти.

"Наскільки ми можемо гарантувати безпеку роботи в порту? Міни випливають непрогнозовано, куди винесе. Росіяни мінували по площі, карт мінних полів у нас немає. Міна на 2/3 занурена у воду, її можна побачити з відстані не більше 50 м", - говорить Марія Колесник.

Микола Горбачьов розказує, що зараз турки намагаються максимально скористатись ситуацією: заходять в порти на маленьких суднах (до 3 тис т), викуповують зерно на умовах CIF (продавець сплачує за фрахт та страхування вантажу покупця) за $325-330/т.

Зберігання

Без відвантаження зерна через порти, враховуючи обсяги нового врожаю до 65 млн т, дефіцит ємностей для зберігання збіжжя, за оцінками Миколи Горбачьова, буде на рівні 10-15 млн т.

За словами менеджера з розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олени Нероби, поки нестача зерносховищ не є критичною. Частково виробники проблему дефіциту ємностей вирішать за рахунок сілобегів на полях та дрібних легких елеваторів, на які за програмами підтримки країни-донори надають допомогу.

З іншого боку, всі бажаючі експортувати "не влізуть" у зерновий коридор і везти залізницею у Європу доведеться. Більшою мірою везтимуть кукурудзу, на яку у Європі лишається високий попит через посуху, говорить Олена Нероба.

Збережеться і активність на Дунаї- тільки таким чином ми зможемо вивезти і минулорічні залишки, і планові обсяги нового врожаю, аби посіяти наступний.

Впродовж двох наступних тижнів мають вийти з українських портів навколо Одеси ще 25-30 суден зі збіжжям.

За інформацією Державної митної служби, загальний експорт зернових, зернобобових та борошна з України станом на 15 серпня склав 2,65 млн т. Це на 46% менше тогорічних обсягів за аналогічний період.

Експорт з України зернових, зернобобових та борошна (на 15.08.2022 у тис т.)

У 2021 році Україна за програмами Всесвітньої продовольчої організації поставила 884 тис т продовольчих товарів, з них пшениці на 789 тис т. Організація закупила в Україні 20% продовольства за цими програмами, частка України в постачанні вища ніж Росії та Туреччини разом.