Як власник онлайн-казино заробляє на платежах через "Дію"

19 червня стало відомо, що на проведенні онлайн-платежів через державний портал та застосунок "Дія" заробляє приватна "Фінансова компанія "Єдиний простір".

Її власник - Ігор Зотько паралельно займається гральним бізнесом, він є операційним директором та співвласником онлайн-казино Pin Up. У гральний бізнес вій ввійшов у березні 2023 року.

У "Дії" компанія Зотько заробляє на комісії, що зазвичай становить від 1,5% до 2,2% суми платежу.

Через сервіс "Дія" можна сплатити податки, штрафи та інші платежі. Наприклад: штраф за порушення правил дорожнього руху; єдиний соціальний внесок; штраф за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску; єдиний податок; штраф за несплату єдиного податку; борг за виконавче провадження; заміну водійського посвідчення.

Також через "Дію" надходять донати на ЗСУ, через UNITED24 на "Армію дронів" і оплата за покупку військових облігацій. Платежі на допомогу армії проводяться без комісії.

За даними Міністерства цифрової трансформації, у 2022 році українці провели через "Дію" понад 2,7 млн онлайн-платежів, включно з купівлею військових облігацій, а за 2023 рік – понад 1,5 млн платежів.

Скільки на онлайн платежах заробив "Єдиний простір" у міністерстві не повідомляють.

Як розказав виданню Dev.ua власник фінансової компанії Зотько, компанія забезпечує у "Дії" чотири види платежів: пожертви в застосунку "Дія" (Армія дронів), купівля ОВДП, United24, адміністративні послуги в застосунку та вебпорталі "Дія".

"Обіг перших двох за 2023 рік складає приблизно 900 млн грн. За ці платежі "Єдиний простір" не бере жодної комісії. Також є президентська ініціатива United24 з оборотом в понад 180 млн грн. За донати United24 "Єдиний простір" так само не бере комісію, однак є собівартість послуг банківських еквайєрів, вони зробили умови максимально лояльними й варіюють ставки від 0,6% до 2,2% залежно від валюти та країни-емітента банку", - розповів Ігор Зотько.

За його словами, ФК "Єдиний простір" заробляє на комісії лише на сплатах адмінпослуг, що має оборот у близько 980 млн грн. На цих платежах, за словами Зотько, комісія "Єдиного простору" складає 1,5% суми і не менше 1 грн.

Проте він стверджує, що комерційні проєкти компанії допомагають "перекривати платіжні послуги для державних благодійних цілей".

Як Зотько поєднує бізнес з забезпечення платежів у "Дії" та діяльність онлайн -казино?

За його словами, це абсолютно автономні історії, з різними командами та бізнес-моделями. Гемблінговий бізнес з’явився у Зотько кілька місяців тому, "Єдиний простір" засновано у 2019 році.

"Єдине загальне в цих бізнесах — це я як власник. Більш того, операційно беру участь тільки в Pin-Up", - зазначає він.

У березні 2023 року Зотько зайшов у гральний бізнес, став власником однієї із структур онлайн-казино Pin Up – ТОВ "Укргейм Технолоджі". У цій компанії у 2022 році, ще до появи там Зотько, дохід склав 825 млн грн, чистий прибуток – 518,35 млн грн.

За минулий рік дохід "Єдиного простору", що забезпечує платежі в "Дії", зріс на 37%, становив 25,32 млн грн ( у 2021 році складав 9,29 млн грн, у 2020 році -0,43 млн грн). Чистий прибуток у 2022 році склав 2,7 млн грн.

"Єдиний простір" був створений Ігором Зотько у серпні 2019 року з уставним капіталом у 8 млн грн. Як вона опинилася у державному проєкті "Дія"?

За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, проєкт цифрової держави запроваджується в Україні з 2019 року.

Для проведення онлайн-платежів у "Дії" була потрібна фінансова компанія. "Дія" не може виконувати платіжні операції згідно з законодавством. Перші платні послуги в "Дії" були створені через програму міжнародної технічної допомоги "Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади" (EGAP).

Ця організація проводила процедуру відбору технічного розробника, за її процедурою перемогло ТОВ "Компʼютерні інформаційні технології". І саме ця компанія інтегрувала платіжну систему на той момент свіже створеної фінансової компанії "Єдиний простір" Зотька.

За словами міністра, міністерство не впливає на проведення та визначення результатів конкурсів міжнародної технічної допомоги. Обрання переможців відбувається згідно "з процедурами міжнародного партнера". На момент обрання підрядника Зотько не займався гральним бізнесом.

Іноземні фонди-донори

Як зазначається на україномовному сайтіEGAP, Швейцарія фінансує програми, які в Україні виконує "Фонд Східна Європа" у співпраці з Мінцифрою та Фондом Innovabridge.

EGAP в Україні працює на трьох напрямках: впровадженні електронних послуг для громадян та бізнесу, онлайн-інструментах для кращої комунікації з владою та рішеннях для органів місцевого самоврядування.

"Фонд Східна Європа" заснований у 2007 році Фондом "Євразія", що фінансується урядом США, американськими державними та приватними установами. "Євразія" спеціалізується на інвестиціях у розвиток колишніх пострадянських країн.

З моменту заснування "Східну Європу" очолює Віктор Лях, що раніше працював у фонді "Благополуччя дітей", що також фінансується донорами з-за кордону, працював в Українському державному центрі соціальних служб для молоді та UNICEF.

Згідно інформації з річного звіту "Східної Європи" за 2020-21 рр, до правління Фонду окрім вже загаданого директора Ляха входили засновник юрфірми Arzinger Тімур Бондарєв, колишній посол США в Україні Вільям Б. Тейлор, заступниця директора Євразійського центру Атлантичної Ради Мелінда Харінг, письменниця Лариса Денисенко, ресторатор Сергій Гусовський, банкір Сергій Лавренчук, гендиректорка музейного комплексу "Мистецький арсенал" Олеся Островська-Люта, заступниця гендиректора "Укроборонпрому" Надія Васильєва, аналітик Михайло Боцюрків та директор програм фонду "Євразія" Роберт О’Донован.

Фонд Innovabridge, як зазначено на його сайті, швейцарська фундація, що займається інвестиційними рішеннями в галузі міжнародного розвитку, зокрема бере участь з 2019 року у програмі EGAP в Україні.

На сайті EGAP багато оголошень про закупівлі для українських держустанов, наприклад, структур органів місцевого самоврядування або установ, що підпорядковуються Мінцифрі.

Так, зараз оголошений конкурс на виконавця робіт з проєктування та будівництва приміщення Дія Центру за модульною або каркасною технологією.

Можна знайти вже в проведених конкурсах, наприклад, закупівлі меблів для приміщення ЦНАП чи пошук підрядника для знімання відеороликів про платформу та чат-бот СВОЇ, чи підряд на модернізацію Єдиного реєстру судових рішень.

БізнесЦензор запитав у Мінцифри, якими документами регулюється їх спільна з фондами діяльність, чи звітує організація по результатам конкурсів, де зосереджений фокус їх інтересів, та поки не отримав відповіді.

Монополіст для державних сайтів

За словами міністра Михайла Федорова, за процедурою EGAP в якості технічного розробника "Дії" перемогло ТОВ "Компʼютерні інформаційні технології", що залучило до проєкту компанію Зотька.

"Комп’ютерні інформаційні технології" належать підприємцю Олександру Єфремову.

Компанія заснована у 2007 році зі статутним капіталом у 26 тис грн, є мастодонтом ринку державних закупівель, створювало інтернет-ресурси для українських державних органів, установ та організацій, зокрема:

• Будівельні послуги СС1 в "Дії".

• Новий дизайн сайту Верховної Ради.

• "Дія" – платформа державних послуг онлайн.

• Страховий поліс у застосунку "Дія".

• "Допомога з безробіття" на порталі "Дія".

• "е-Гавань" (електронний кабінет моряка).

• "єМалятко".

• Фонд соціального захисту інвалідів.

• Міністерство закордонних справ.

• КП "Київтеплоенерго".

• Антимонопольний комітет.

• Донецька обласна державна адміністрація.

• Національний комітет спорту інвалідів.

• Міністерство аграрної політики та продовольства.

• Державна служба морського та річкового транспорту.

• Державна казначейська служба.

• Міністерство в справах ветеранів.

• Урядовий портал.

• Дизайн-система державних сайтів України.

• Український державний центр радіочастот.

• Міністерство освіти і науки.

• Міністерство екології та природних ресурсів та інш.

Для фірми Єфремова роботу на держзамовлення можна вважати основною діяльністю. Так, наприклад, за даними системи Youcontrol, дохід "Комп’ютерних інформаційних технологій" у 2021 році складав 64,8 млн грн, в той рік компанія виграла тендерів через Prozorro на 62,9 млн грн.

У вересні 2021 року "Компʼютерні інформаційні технології" виграли тендер державного підприємства "Дія" через публічну систему Prozorro на 38,4 млн грн. В тендерній документації зазначається, що підрядник має модернізувати функціонал сервісів, що забезпечує адміністративні збори у "Дії".

В документації компанії в якості субпідрядників зазначені кілька ФОПів, компанії "Єдиний простір" серед них немає.

В загальному тендер на Prozorro мав всі ознаки формальності: у "Комп’ютерних інформаційних технологій" був єдиний формальний конкурент – фірма "Інтелект-Софт", учасники впродовж торгів не змінили пропозиції ні на копійку. Це дозволило фірмі Єфремова виграти тендер на більш ніж 38 млн грн за своєю ціною.

На сьогодні за компанією "Комп’ютерні інформаційні технології" тягнеться великий хвіст різноманітних кримінальних справ, пов’язаних з виконанням держзамовлень.

За одним з останніх, наприклад, правоохоронці розслідують підряд фірми для Державної судової адміністрації.

"Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ДП "Інформаційні судові системи" (далі - ДП "ІСС") та Державної судової адміністрації України, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно та протиправно, всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, в інтересах третіх осіб, зокрема: ТОВ "Комп`ютерні інформаційні технології", ДП "Е-Консалтинг", ТОВ "Транслінк консалтинг", підписали з останніми акти виконаних робіт про результати надання цими суб`єктами господарської діяльності послуг з розробки програмного забезпечення, при цьому обсяг викладених робіт фактично виконаний не був", - йдеться в тексті ухвали з Держреєстру судових рішень.

З компанією пов'язана також історія масштабної кібер-атаки на сайти українських держустанов у січні 2022 року, коли російські війська ще були в процесі стягування на кордонах.

У ніч з 13 на 14 січня були зламані "Дія", сайти Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства закордонних справ, Міністерства охорони здоров'я, Міносвіти, Міністерства молоді та спорту, Міненерго, Мінагрополітики, Кабінету міністрів, Державної казначейської служби та інших органів.

Атаковані державні сайти були побудовані на системі CMS October компанією "Комп'ютерні інформаційні технології".

Як тоді зазначивфахівець з кібербезпеки Андрій Баранович,сайти працювали на одній і тій самій не оновленій версії програмного забезпечення: "У ньому була знайдена вразливість у травні 2021 року, і за сім місяців ніхто в жодному з міністерств і відомств, які зазнали атаки, не спромігся оновити ПЗ. Навіть більше: якби софт був налаштований правильно, тоді можна було б навіть не оновлювати ПЗ – вразливість не подіяла б. Але ПЗ було не налаштоване і не оновлене".