Штрафи за порушення правил мобілізації: кому і скільки доведеться заплатити

Урядовий законопроєкт №10379 про посилення відповідальності за порушення правил військового обліку був ухвалений у першому читанні 10 квітня. На той момент документ передбачав підвищення відповідних штрафів із нинішніх 850 – 1 500 грн до 8 500 – 17 000 грн, а за неявку за повісткою без поважних причин – до 153-204 тис. грн. Крім того, мала запроваджуватися кримінальна відповідальність за відмову від проходження медогляду.

Однак перед голосуванням у другому читанні деякі норми змінилися – і в результаті проєкт закону затвердили вже з іншими правилами. Законопроєкт подає статті 210 та 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у новій редакції.

Якими будуть штрафи за порушення правил мобілізації

За порушення правил військового обліку (стаття 210 Кодексу про адміністративні правопорушення):

• у мирний час передбачатиметься штраф від 3 400 грн до 5 100 грн;
• повторно впродовж року – від 5 100 до 8 500 грн;
• у воєнний час – від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП):

• у мирний час штрафи складатимуть від 5 100 грн до 8 500 грн для громадян;
• від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн – для посадових і юридичних осіб;
• повторно впродовж року – від 8 500 грн до 11 900 грн для громадян;
• від 25,5 тис. грн до 34 тис. грн – для посадових і юридичних осіб;
• у воєнний час – від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн для громадян;
• від 34 тис. грн до 51 тис. грн – для посадових і юридичних осіб.

Штрафувати зможуть упродовж трьох місяців із дня виявлення правопорушення, проте не пізніше одного року з моменту його вчинення.

Однак варто уточнити, що положення ст. 210 та 210-1 не застосовуються, якщо Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) можуть отримати персональні дані з електронних державних реєстрів.

Накладання штрафів заочно

Згідно з новим законом, ТЦК тепер отримали повноваження штрафувати за порушення законодавства про мобілізацію заочно.

"За загальним правилом адміністративного судочинства будь-який адміністративний штраф оформляється протоколом у присутності порушника. Тут, на прохання Міністерства оборони, ми пішли по шляху аналогічному з порушенням правил швидкості на дорозі. Ви проїхали – вас сфотографували й відразу виписується постанова про притягнення до відповідальності. Саме так будуть працювати ТЦК", – розповів депутат Верховної Ради від фракції "Голос" Андрій Осадчук.

За правилами станом на сьогодні, ТЦК оформлює протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, який потім спрямовується до суду – і вже суд вирішує питання стосовно штрафу. Під час складання протоколу, відповідно, військовозобов’язаний має бути присутнім: ознайомитися зі своїми правами, поставити підпис під документом або ж відмовитися це робити.

Новий закон передбачає, що протокол за ст. 210 і 210-1 не складається, якщо порушення скоєно у воєнний період і якщо особа не з’явилася в ТЦК без поважних причин або не повідомила причину неприбуття за повісткою. До відома військовозобов’язаного, водночас, мають довести дату, час та місце виклику, а ТЦК своєю чергою повинен підтвердити належний виклик.

Із цього випливає наступне: у разі, якщо військовозобов’язаний не оновив свої дані й не з’явився за повісткою, ухвала про штраф може бути винесена без протоколу. У ТЦК при цьому мають бути відповідні підтверджуючі документи, проте законопроєкт не деталізує, які саме.

Термін адміністративного затримання

Ухвалений закон, з-поміж іншого, продовжує термін адміністративного затримання. Так, за порушення правил військового обліку та ухилення від мобілізації в період воєнного стану поліція може затримати на строк до 3 годин для складання протоколу або – у більш складних випадках, коли необхідно встановити особу чи з’ясувати обставини порушення, – до 3 діб.

І хоча, відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України, ухилення від призову на військову службу під час мобілізації карається позбавленням волі терміном від 3 до 5 років, такі норми в новому законі не передбачені – до другого читання їх було виключено з початкової редакції документу.

Військовозобов’язані, котрі не мають права на відстрочку, пройшли військово-лікарську комісію, були визнані придатними й отримали повістку, проте не з’явилися без поважної причини, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації.