Чому Зеленський вирішив не підписувати закон про дрова

Необхідність ухвалення такого закону народні депутати аргументують не тільки серйозністю проблеми, яку незаконна вирубка деревини становить для вітчизняної екології та економіки, а й нормативною базою Європейського Союзу, зокрема:

• Регламент Європейського Парламенту та Ради № 995/2010 "Про обов’язки операторів, які розміщують лісоматеріали та продукцію з деревини на ринку" встановлює вимоги до того, як деревина, що вивозиться на експорт, має бути закуплена та контрольована, щоб запобігти нелегальній вирубці;
• стаття 360 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами передбачає, що сторони розвивають і зміцнюють співробітництво з питань охорони навколишнього середовища та сприяють реалізації довгострокових цілей сталого розвитку і зеленої економіки;
• в одному з додатків до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом ідеться про необхідність ухвалення національного законодавства з урахуванням Директиви № 92/43/ЄС "Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори".

"Наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу вимагає враховувати їхню нормативну базу. Реалізація цих кроків потребує якісного законодавчого регулювання для невідворотності покарання за порушення у сфері лісокористування та протидії незаконній вирубці деревини", – наголосили в пояснювальній записці до законопроєкту народні депутати.

Ухвалення закону викликало неабиякий резонанс у суспільстві, адже в ньому передбачені норми, що напряму стосуються приватних домогосподарств, тобто пересічних людей, які запасаються дровами на зиму. А саме – стаття щодо стягнення великих штрафів і навіть позбавлення волі за "зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів".

Так, слово "дрова" в законі не фігурує, утім під визначення деревини підпадають різні матеріали – власне, дрова, дошки, бруси й інші вироби.

Термін для застосування президентського вето вже давно минув, але президент Володимир Зеленський зрештою вирішив не підписувати закон. Тобто чинності він не набуде.

Хоча той же український офіс Всесвітнього фонду природи WWF закликає "не випускати з фокуса уваги проблеми, що були висвітлені в цьому законопроєкті, та продовжити системну нормотворчу роботу у сфері боротьби з незаконною лісозаготівлею та обігом деревини".

Закон про дрова: які штрафи

Відповідно до проголосованого закону, за зберігання і збут деревини без документів передбачений штраф від 34 тис. грн, обмеження чи позбавлення волі до трьох років.

Тобто у власників мають бути документи, які засвідчують, де і як вони придбали деревину: квитанції, чеки, накладні тощо. Відсутність документів може стати підставою для притягнення до відповідальності.

Незаконна вирубка дерев у парках, скверах і заповідниках також відповідно до закону передбачає санкції – штраф 85-170 тис. грн або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років.

Насправді, кримінальна відповідальність за незаконну вирубку лісів існує і нині. Проте в проголосованому законі в новій редакції викладається 246 стаття Кримінального кодексу України. Тобто відповідальність передбачена за незаконне вирубування або пошкодження дерев і чагарників, незалежно від того чи це ліс, чи не ліс.

Загалом дерева у нас юридично поділяються на три групи:

• ті, що ростуть у лісі (лісосмузі, яка має офіційний статус). Тут, відповідно до Лісового Кодексу, навіть ломаччя не можна просто так збирати – тільки в прифронтових регіонах;
• ті, що ростуть у межах населених пунктів;
• ті, що ростуть за межами населених пунктів.

З останніми, як каже еколог, керівник аналітичного відділу Української природоохоронної групи Петро Тєстов, у нас катастрофа.

"Вийдіть за межі міста, ви побачите там пні. От це і є незаконні рубки які часто йдуть саме на дрова. Інколи це просто люди для себе. Інколи це якраз ті хлопці, які мають на цьому бізнес і потім "привозять машину дров", – зазначає він.

Також чинна й адміністративна відповідальність за дрова без документів. Днями державні інспектори на Миколаївщині зупинили громадянина, який перевозив дрова в багажнику автомобіля. Надати документи на них чоловік не зміг, тому його оштрафували на 510 грн – відповідно до частини 1 стаття 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення в чинній редакції.

Не так зрозуміли

Після хвилі критики та мемів, які українці публікували в соціальних мережах, народні депутати вирішили розтлумачити спірні норми.

Так, один із авторів закону, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк заявив, що ініціатива "спрямована не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного помешкання, а стосується чорних лісорубів, незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі".

Павлюк наголосив, що українці не нестимуть ніякої відповідальності, якщо зберігатимуть 15 кубометрів дубових чи 30 куб. м соснових дров. За його словами, такого об’єму деревини має вистачати на опалювальний сезон одному домогосподарству.

До речі, за інформацією Подільського лісового офісу, одна особа може купити не більше 15 кубометрів деревини за сезон – у такий спосіб намагаються запобігти незаконному перепродажу деревини. Якщо в домогосподарстві, скажімо, проживає подружжя, то й чоловік, і жінка можуть замовити по 15 куб. м дров на сезон.

"В окремих ЗМІ з’явилися повідомлення, що начебто норми проголосованого законопроєкту забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджувальних документів. Такі повідомлення абсолютно не відповідають дійсності і є не просто довільним трактування проголосованих норм, а відвертою неправдою", – підкреслив нардеп.

Він також додав, що якщо хтось заготував на зиму більше встановлених новим законом норм по дровах, їм наразі нема чого перейматися, оскільки документ зворотної сили в часі не має, тобто "державні органи, зокрема й поліція, не має права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності".

"Опалювальний сезон розпочався. Тому навіть суто технічно у цій частині норми закону запрацюють не раніше, як із початку підготовки до наступного опалювального сезону. Цей законопроєкт покликаний не шукати дрова у дворах людей, а запобігти обігу нелегальної деревини та зберегти природу, привести норми українського законодавства до європейських вимог", – резюмував Максим Павлюк.

Проте критики закону переконані, що слово "зберігання" напряму стосується тих, хто на зиму заготовляє і зберігає дрова, а не лише чорних лісорубів і перекупників.

Закон про дрова не запрацює

Закон про дрова нардепи ухвалили ще 10 жовтня, 15 жовтня він був переданий на підпис президенту. Глава держави, відповідно до Конституції, мав або підписати, або ветувати цей закон. Проте цього не сталося, документ просто завис на Банковій.

"Президент не буде підписувати цей закон", – так журналістам BBC-Україна ще 5 листопада прокоментував історію із законом про дрова радник президента України Дмитро Литвин. Він не уточнив причини такого рішення.

Уже 8 листопада офіційну позицію по цьому документу озвучив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виїзного засідання Кабміну в Одеській області.

"Дрова у сільській місцевості – це важливе, резервне й іноді основне паливо для людей, тому наголошую: жодних обмежень на заготівлю дров для людей немає і не буде. Резонансний депутатський законопроєкт щодо штрафів за зберігання дров не буде підписаний президентом України, понад те держава та уряд всіляко сприятимуть українцям, які заготовляють дрова для опалення власних домівок узимку", – сказав він, додавши, що в Україні є відповідна програма підтримки, яка реалізовується разом з партнерами.

Читайте також: Як отримати допомогу для купівлі дров та вугілля. Інструкція від уряду

Що цікаво, інтерес до закону про дрова спалахнув на початку листопада. Про це зокрема свідчать дані Google Trends.

Пік пошукових запитів припав на 4 листопада, тобто за день до коментаря Литвина.

Декотрі експерти схильні думати, що саме суспільний розголос вплинув на рішення Зеленського залишити документ без підпису. Адже запускати в дію доволі суперечливий закон на порозі зими, що, згідно з прогнозами, буде чи не найскладнішою за час повномасштабної війни, – це постріл в ногу, який позначиться на рейтингах.

Так, згідно з результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненими в жовтні, президенту Володимиру Зеленському довіряють 59% українців. У грудні 2023 року, для порівняння, таких було 77%.

Також є думка, що закон про дрова, який навіть порівнювали із сумнозвісним радянським законом "про п’ять колосків", ухвалювався навмисно, щоб і померти на президентському столі. Мовляв, це електорально приваблива історія – президент рятує простих українців від непомірних штрафів, а то й ув’язнення.