Що буде з бронюванням від мобілізації

29 жовтня Верховна Рада втринадцяте проголосувала за продовження дії воєнного стану ще на 90 днів, а з ним – і за продовження мобілізації. 6 листопада президент Володимир Зеленський підписав відповідні закони.

За словами секретаря РНБО Олександра Литвиненка, станом на кінець жовтня мобілізували 1 млн 50 тис. громадян. Протягом наступних трьох місяців планують призвати на захист Батьківщини ще понад 160 тис. українців.

Статистично мобілізаційний ресурс це дозволяє. Відповідно до попередніх розрахунків Міністерства оборони, загальна кількість військовозобов’язаних в Україні може сягати до 11 млн людей. Проте темпи мобілізації впали, визнають як експерти, так й офіційні особи.

"До грудня ми не виконуємо план Генштабу ні на цей рік, ні на поставлений місяць. З цим складно і ми повертаємось до ситуації весни 2024 року", – каже членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська.

"Після літнього сплеску, викликаного травневим законом про військовий облік, у нас знову просіла мобілізація. Темпи у вересні впали майже до травневого значення. Такий темп не тільки не дозволяє формувати резерви, а й він не покриває навіть бойові втрати", – наголошує ветеран АТО, екскомандир роти батальйону "Айдар", директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Українська служба BBC, посилаючись на дані Financial Times, стверджує, що під мобілізацію потрапляють лише 3,7 млн чоловіків з потенційних 11 млн, яких нарахувало Міноборони. Решта або вже на фронті, або мають інвалідність, перебувають за кордоном або ж заброньовані для критично важливих підприємств.

8 жовтня Кабмін призупинив дію декотрих положень щодо визначення критично важливих підприємств. Економічна правда писала, що на нараді Кабміну тоді був присутній Володимир Зеленський. Він обурювався великою кількістю заброньованих – 1,5 млн людей.

Хоча перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко наголошує, що реальна кількість заброньованих ніколи не перевищувала 950 тис. осіб.

"На піку в нас було 950 тис. унікальних заброньованих. Коли з’явилося бронювання через Дію, в певний момент статистика зросла до 1,049 млн осіб, але це через задвоєння, оскільки деякі компанії одночасно подавали документи й у паперовому, і в електронному вигляді", – пояснює вона.

До 15 листопада має відбутися аудит рішень про визначення критично важливих підприємств та організацій. Ще протягом п’яти днів Міністерство економіки повинно проаналізувати отримані результати та поінформувати про них уряд.

Загалом же Кабмін очікує від Мінекономіки та Міноборони проєкт, який передбачає рішення щодо перевірки обґрунтованості бронювання військовозобов’язаних і можливого скасування відстрочки від призову в разі виявлення необґрунтованих випадків.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, уряд після аудиту запровадить чіткіші параметри визначення критичності підприємств і необхідності бронювання працівників.

"На жаль, параметри, які існують на сьогодні, дали можливість ввести фрод. Влітку ми це побачили, проводимо інвентаризацію. Закінчимо її і запровадимо абсолютно прозорі, чіткі, однозначні, без суб’єктивізму, параметри бронювання. Вони не змінять критично ту систему, ту постанову, яка є, але дадуть можливість чіткіше визначити критичність підприємств і необхідність бронювання тих чи інших працівників", – пояснив Шмигаль.

БізнесЦензор розбирався, чого очікувати від змін у процедурі бронювання працівників.

Алгоритм бронювання

Щоб підприємство мало змогу забронювати працівників, його мають визнати критично важливим для економіки. Для цього розробили відповідні критерії. Їх сім:

У Мінекономіки раніше пояснювали, що кожне міністерство чи центральний орган виконавчої влади формує свій перелік критеріїв. Наприклад, у Дніпровській ОВА додатково є ще вісім критеріїв. Виконавши один із них, компанія може вважатися критично важливою. Скажімо, якщо основний вид діяльності підприємства – сільськогосподарська діяльність.

Підприємство чи організація подає заявку на бронювання, і після того, як відповідні служби її опрацюють, видається наказ про критичну важливість.

Після отримання статусу підприємство подає список військовозобов’язаних для бронювання тому центральному органу виконавчої влади або ОВА, які визнали підприємство критично важливим. Цей орган своєю чергою направляє списки в Міноборони, СБУ чи розвідку – де військовозобов’язаний стоїть на обліку.

Поданих на бронювання співробітників перевіряють через реєстр "Оберіг" на відповідність військово-облікових даних і потім направляють Міністерству економіки.

Мінекономіки вже перевіряє наявність підстав для бронювання. Якщо жодних сумнівів надана інформація не викликає, міністерство видає відповідний наказ, який направляється в Міноборони, ТЦК і органи місцевої влади.

В іншому разі орган, що ухвалив рішення про визнання підприємства критично важливим, може запросити документальне підтвердження відповідної інформації. А якщо Мінекономіки впевнене, що документи подані не повністю, або є якісь фальсифікації, підприємству можуть відмовити від бронювання співробітників.

Кількість військовозобов’язаних працівників, яких можна забронювати, повинна становити не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників на підприємстві чи в організації. Бронь 100% працівників дозволяють для підприємств оборонно-промислового комплексу й енергетики.

Що хочуть змінити

Як приклад майбутніх змін прем’єр-міністр Денис Шмигаль навів критерій про зарплату. Зокрема, планують запровадити норму не середньої зарплати в регіоні, а встановити конкретну мінімальну суму, яка дасть змогу бронювати людей.

"Ми часто зустрічаємося з бізнесом, і вони кажуть, що у них середня зарплата заброньованих приблизно 19 тис. грн і вище. Тому бізнес, з яким ми спілкуємося, каже, що вони не проти, щоб цей показник офіційно був вищим і відповідав реальному стану справ", – каже перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.

Проте є і зворотний бік медалі. За словами члена комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександра Федієнка, "якщо визначати критичність по грошах, то залишаться одні мегамаркети".

"ТЦК вже почали обдзвонювати керівників підприємств, кажуть: ми знаємо, що бронювання у вас закінчується 14-го, тож чекайте в гості. Юридично ТЦК мають повне право мобілізувати таких військовозобовʼязаних. Уже маю звернення, працівників одного з елеваторів, та підприємства ОПК. Які хоч і критичні, але працівників вже мобілізували. Доходить до того, що керівник їх звільняє, та якось переховує, щоб не зупинити роботу підприємства", – зазначає нардеп.

Утім, не тільки про гроші йдеться, мають бути інші параметри, які, за словами Дениса Шмигаля, не передбачають можливості люфту.

"Бо саме в цих можливостях люфту і проявився фрод, який влітку призвів до аномальної кількості бронювань. Коли ми провели перший аудит, то побачили, що забронювалися люди, які платять податки із заробітної плати, меншої за мінімальну, які не оновили своїх даних. Такі моменти необхідно виключити", – наголошує він.

Глава уряду додав, що це питання дуже чутливе, оскільки необхідно знайти баланс між економікою, яка працює, і потребами Сил оборони.

"Потрібно, щоб ключові фахівці могли працювати, і потрібні ротації тих, хто вже більше двох з половиною, а хтось і більше, років захищає нашу державу на передовій", – підкреслив Денис Шмигаль.

Співрозмовники Forbes в уряді припускають, що за результатами аудиту ОВА втратять можливість подавати критичні підприємства. Займатимуться цим виключно декілька міністерств. А підприємства, які не пройдуть аудит, втратять статус критичних і не зможуть бронювати співробітників.

Львівська ОВА, пише Радіо Свобода, протягом 2023-2024 років чотири рази зверталась до уряду з проханням внести зміни до Постанови щодо визначених критеріїв, які дають право отримати підприємству статус критичності.

"Кабінет міністрів визначив, що підприємства, які займаються перевезеннями, міжнародними або внутрішніми, пасажирськими чи вантажними, можуть претендувати тільки на два критерії: зарплата (для Львівщини це 13 508 грн) і другий, як правило, вони всі цим користуються, – відсутність заборгованості зі сплати Єдиного внеску. Є підприємства, які мають двох працівників, зарплату 14 тис. грн і мають право на статус "критичності".

Є підприємства, які отримали ліцензію на перевезення, а, фактично, їх не здійснює. Або змінює код основної діяльності, менеджер по будові маршрутів транспорту, і фактично підприємство є перевізником. Уряд не регламентує, що має бути наданий документ договір угоди про перевезення вантажів", – наводить видання слова першого заступника голови Львівської ОВА Андрія Годика.

За його словами, Кабмін обіцяв врахувати пропозиції адміністрації при розгляді змін.

Проте чітка картина змін буде зрозумілою вже після аудиту й аналізу отриманої інформації з боку Міністерства економіки.

Тим часом бізнес закликає уряд й Офіс президента відновити діалог щодо бронювання.

"Критерії бронювання, які базуються на об’єктивних показниках (розмір сплачених податків, обсяги експорту, розмір заробітної плати тощо) довели свою дієвість та резистентність до зловживань. Як наслідок, об’єктивні критерії, передбачені чинним порядком бронювання військовозобов’язаних, дозволили сумлінному бізнесу бронювати критичних спеціалістів задля забезпечення функціонування підприємств на належному рівні, створення доданої вартості, сплати податків, надходження експортної виручки та забезпечення робочих місць. Ми переконані, що забезпечення працюючої економіки є критично важливим для забезпечення стійкості суспільства та обороноздатності країни", – ідеться у відкритому листі Європейської Бізнес Асоціації.

Економічного бронювання не буде

В Офісі президента та в уряді тривалий час працювали над концепцією економічного бронювання. Під нього навіть запровадили норму повернення до щомісячної замість квартальної об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з 1 січня 2025 року в законі про історичне підвищення податків (який досі не підписав президент). Утім, впроваджувати систему економічного бронювання не будуть.

Читайте також: Історичне підвищення податків. Хто та скільки заплатить

Ще в жовтні Володимир Зеленський розкритикував запропоновані урядом моделі економічного бронювання, назвавши їх несправедливими.

"Даний інструмент викликає величезний негатив серед українського суспільства. Тому, щоб не створювати додаткового напруження, бо ми розуміємо, що є дуже багато інших тем, які викликають соціальне невдоволення, зокрема і "бусифікація", відношення до ТЦК, інші речі, які викликають негатив. Потрібно забезпечувати єдність та національну підтримку серед суспільства, коли у нас на фронті відбувається складна ситуація. Тому додаткових таких моментів було прийнято рішення не вводити, тому ця тема і зникла з інформаційного простору", – каже член комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Богдан Кицак.

Ба більше, за словами Дениса Шмигаля, економічне бронювання не отримує позитивної оцінки й серед військових на передовій, тому уряд працює над удосконаленням моделі.

"Якщо ми говоримо про економічне бронювання як про сплату певної суми коштів, то це несправедливо. Тому критерії і параметри мають бути такими, що задовільнять ЗСУ та бізнес. Ми працюємо над цим, маємо безліч варіантів. Зараз ми напрацьовуємо нову модель такого механізму, який можливо буде заснований на певній заробітній платі, яку встановлять одну для всіх регіонів", – пояснює прем’єр-міністр.

***

Потреба в людських ресурсах – гостра проблема як тилу, так і фронту.

Максимальна й бездумна мобілізація призведе до скорочення, а то й зупинки економіки, що насамперед позначиться на військових. Адже Україна утримує армію власним коштом. Гроші партнерів не можуть використовуватися на військові цілі – це одна з ключових умов, на яких ми отримуємо фінансову підтримку.

Але, якщо посиплеться фронт через брак солдатів, буде вже не до економіки. Тому державі й бізнесу доведться шукати баланс, іти на поступки та компроміси.