Українцям блокуватимуть картки за зняття готівки?

Регулятор оперативно відреагував на цю інформацію, назвавши її фейком і спростувавши. В НБУ наголошують, що такі повідомлення публікуються з однією метою – підірвати довіру громадян до фінансового сектору України.

"Медіа посилаються на "рекомендації Національного банку України щодо посилення фінансового моніторингу в Україні", не зазначаючи конкретні документи. Проте в жодних рекомендаціях, листах, нормативно-правових актах чи інших офіційних документах НБУ вимог щодо блокування рахунків за проведення таких операцій немає.

Банки, платіжні та фінансові установи продовжують діяти та здійснювати належну перевірку своїх клієнтів виключно в межах законодавства з питань фінансового моніторингу, застосовуючи ризик-орієнтований підхід", – ідеться в повідомленні регулятора.

Операції з готівкою – це ризик

Щодо застосування ризик-орієнтованого підходу в діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, до яких і належать банки, можна дізнатися зі статті 7 закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (ПВК/ФТ).

У статті зокрема йдеться про те, що критерії ризиків суб’єкти первинного фінансового моніторингу визначають самостійно з урахуванням критеріїв, встановлених Національним банком. Також при визначенні критеріїв ризиків суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Водночас ніхто достеменно не знає, як працюють банківські відділи фінансового моніторингу та які ризики закладаються в їхні моделі. Ба більше, вони оперативно переглядаються. Це потрібно, щоб клієнт не міг підлаштуватися під норми та обходити їх.

Із загальної інформації про роботу фінансового моніторингу відомо, що всі операції з готівкою – внесення, переказ, отримання коштів – відносяться до ризикових.

"Аналізуючи походження готівки в позабанківському обігу, можливо стверджувати, що певна її кількість насправді не відноситься до легальної діяльності, а є протизаконним переведенням безготівкових коштів у готівку. Для реалізації схем відмивання злочинних доходів зазвичай застосовуються так звані операції "розриву ланцюга". Такі операції використовуються з метою маскування слідів незаконного походження доходів шляхом зміни власників коштів, їх фізичного переміщення та власне шляхом їх зняття готівкою", – ідеться в типологічному дослідженні "Ризики використання готівки", яке Держфінмоніторинг оприлюднив ще в 2017 році.

Окрім того, у дослідженні наводяться приклади фінансових операцій з переведення безготівкових коштів у готівку. Нерідко в таких схемах беруть участь фізичні особи. Ось один із прикладів:

400 тис. грн – це порогова сума, починаючи з якої всі операції обов’язково перевірятимуться на предмет походження коштів хоч готівкових, хоч безготівкових. Утім, фінмон може зацікавитися й значно меншими сумами.

Відповідно до статті 21 закону про ПВК/ФТ фінмону підлягають підозрілі фінансові операції незалежно від суми, на яку проводяться. Тут ключовим чинником є наявність у фінустанови підозри або достатніх підстав для підозри, що операції є результатом злочинної діяльності, пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Для виявлення підозрілих операцій фінансові установи розробляють індикатори підозрілості. А для цього зокрема використовуються типологічні дослідження Держфінмоніторингу, рекомендації Національного банку України, власний досвід фінустанови.

Тобто в теорії банк може заблокувати картку за зняття готівки та вимагати додаткових пояснень походження коштів, незважаючи на кількість операцій чи суму. Для цього не потрібні ніякі оновленні рекомендації від Нацбанку, яких, до речі, і не було, адже є законодавчі норми. Утім, такі випадки, якщо й можливі, радше стосуватимуться тих, хто дійсно порушує закон, а не законослухняних громадян, у яких немає проблем з джерелами походження коштів.

До речі, індикатори підозрілості фінансових операцій Нацбанк виклав у Додатку 20 до Постанови "Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу". Там є цілий розділ, що стосується готівкових операцій. У межах теми цікавими можуть бути:

• зняття готівкових коштів у значних розмірах <...> з рахунку, на який нещодавно був зарахований переказ з-за кордону на велику суму;
• циклічний рух готівкових коштів за рахунками клієнта;
• готівкова фінансова операція проводиться (структурується), щоб обійти вимоги, що вимагаються під час здійснення відповідних порогових фінансових операцій.

Ліміти на зняття готівки

З початку повномасштабної війни Національний банк України встановив ліміти на зняття готівки. Максимальна сума, яку наразі можна отримати на руки – 100 тис. грн на добу з одного рахунку. Причому тільки половину цього ліміту дозволяється зняти через мережу банкоматів, за рештою доведеться йти до каси в банк.

Окрім того, у кожного банку є власні ліміти на зняття готівки. Так, 20 тис. грн за одну операцію можна отримати в наступних банках:

• ПриватБанк – повторне зняття можливе через 3 години;
• Ощадбанк – добовий ліміт становить 50 тис. грн;
• Сенс Банк – до 20 тис. грн на добу;
• Райффайзен Банк – до 20 тис. грн на добу;
• Універсал Банк – до 20 тис. грн на добу;
• ПУМБ – до 20 тис. грн на добу;
• Укрсиббанк – до 20 тис. грн на добу.

Обмеження в 10 тис. грн за одну операцію діє в банках:

• ОТП Банк – кількість операцій не обмежена;
• Південний – до 20 тис. грн на добу;
• Кредобанк – повторна операція можлива через 2,5 години;
• Таскомбанк – 10 тис. грн на добу.

Укрексімбанк за одну операцію дозволяє отримати до 25 тис. грн і не обмежує кількість операцій. Укргазбанк своєю чергою має найнижчий ліміт за одну операцію – до 5 тис. грн і максимум 20 тис. грн на добу.

Окрім банкоматів і кас банку готівку можна отримати на касах у мережах супермаркетів, АЗС, аптек тощо. Максимальна сума – 6 тис. грн, але кожна конкретна точка може мати власні умови, зокрема мінімальної суми.

Українці за кордоном також обмеженні в отриманні готівки з карток українських банків. Так, максимальна сума на тиждень – 12 500 грн і не більше 50 тис. грн на місяць.

Криптовалюта, виграші в казино та PEP – у центрі уваги

У матеріалах, розповсюджених 7 січня, також звертали увагу, що під особливу увагу з боку банків часто потрапляють транзакції з криптовалютою, виграшами в казино чи кошти, отримані від політично значущих осіб. І в цьому є зерно істини.

Банки з підозрою ставляться до клієнтів, які займаються торгівлею криптовалютами, отримують перекази з криптобірж чи онлайн-казино. Це навіть може стати причиною розірвання стосунків із таким клієнтом.

У жовтні 2023 року на порталі Мінфін стали з’являтися скарги, що ПриватБанк заблокував рахунки і відмовив в обслуговуванні клієнтів, які займалися торгівлею чи обміном криптовалюти зокрема за P2P-моделлю. Таке рішення ПриватБанк тоді пояснив порушенням норм закону про ПВК/ФТ.

Тих, хто пов’язаний з онлайн-казино, в банках не люблять через дропи, яких ще називають грошовими мулами. Це люди, що передають доступ до своїх рахунків третім особам.

Схема з дропами використовується для виплати зарплат у конвертах, ухилення від сплати податків, виведення коштів за кордон, для операцій під час торгівлі наркотиками, виплати виграшів незаконних онлайн-казино тощо.

Аналіз Нацбанку свідчить, що через картки дропів може проходити близько 200 млрд грн на рік. І це доволі консервативна оцінка, адже ґрунтується вона на статистиці двох українських банків – ПриватБанку та monobank. За перше півріччя 2024 року вони закрили 80 тис. карткових рахунків, які використовувалися для дропів.

І нарешті все, що стосується політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕР) – чутлива тема фінансового моніторингу. Адже фактично будь-яка операція, пов’язана з ними або близькими до них людей, має прискіпливо перевірятися.

"Після появи статусу РЕР в українському законодавстві посадовці почали стикатися з проблемами з обслуговуванням у банках. Фінустанови можуть або затримувати операції або ж взагалі відмовляти в обслуговуванні чи навіть блокувати рахунки", – писав Forbes у 2023 році, коли нардепи підтримали повернення довічного статусу політично значущих осіб топпосадовцям, їхнім родичам і бізнес-партнерам.