Автор:  Юлiя Далецька

Інфляція та блекаути: головні виклики молочної галузі у 2025 році

9405
Головними викликами, з якими може зіткнутися молочна галузь України у 2025 році, представники галузі називають дефіцит сировини, можливе повернення блекаутів та непорозуміння з ритейлом.

молоко

Минулий рік став справжнім випробуванням для молочної галузі – різке зростання цін, засилля імпорту на полицях, аномально спекотне літо та блекаути, гострий дефіцит сировини.

Восени минулого року учасники молочного ринку називали ситуацію з цінами на молоко просто істеричною. За даними Державної служби статистики, за результатами 2024 року інфляція в Україні прискорилася до 12%. Водночас молочна продукція мала рекордні цифри зі зростання цін. Тільки у грудні рік до року вершкове масло здорожчало на 33,9%, молоко – на 18,8%, сири – на 16,2%.

І причиною цьому були не тільки воєнні дії. Масла в огонь додавали високі ціни на світовому ринку, відключення електроенергії, непорозуміння з ритейлом та зростання податків.

Зокрема, блекаути призводили до великих збитків підприємств. Бізнес мав закуповувати генератори, паливо, утилізовувати зіпсовану продукцію та вести переговори з ритейлом через невиконання контрактів. Галузь також не включили до переліку критичних та тих, що не підпадають під відключення.

Непорозуміння з торговими мережами виникали не тільки під час відключень. Ритейл, користуючися позицією сили, намагається диктувати підприємствам свої умови, порушує домовленості щодо оплати за товар. Бізнес при цьому вимушений йти на зустріч, щоб не втратити єдиний майданчик збуту своєї продукції.

Молочні підприємства не можуть впоратися з усіма проблеми самостійно, тому закликають уряд до підтримки. Адже у Євросоюзі, куди так прагне потрапити Україна, молочна галузь є стратегічною і їй приділяється особлива увага з боку державних інституцій.

Утім, попри фактичну кризу в галузі, підприємства намагаються працювати на перспективу та займаються євроінтеграцією сектору. Були зустрічі, підписувалися договори з європейськими колегами, нараз зібрані експертні групи та готується "дорожня карта" інтеграції галузі у європейський ринок.

До того ж молочний бізнес прагне запровадити в Україні програму "шкільного молока", яка б привчала дітей до збалансованого харчування та закладала ґрунт для здоров’я майбутнього покоління.

Попри те, що в контексті цін ми зараз можемо бачити певну стабілізацію, то решта проблем досі залишається не вирішеною. "БізнесЦензор" поспілкувався з учасниками ринку та детальніше обговорив головні виклики, з якими може зіткнутися молочний бізнес у 2025 році.

Інфляція в молочні галузі

Інфляція, яка спостерігалася на кінець минулого року, була спровокована двома причинами. Перше – це стрімке зростання впродовж останніх чотирьох місяців вартості сировини (+40%), що було обумовлено її дефіцитом. Середня завантаженість молочних переробних заводів становила лише 60%. За словами учасників ринку, ферми впродовж року виробили в межах 3,2-3,5 млн тонн молочної сировини. Для того, щоб вплинути на ціни на внутрішньому ринку, необхідно перероблювати ще приблизно стільки ж.

Друга причина: слабка споживча спроможність, що змушує ритейл піднімати ціни за свої послуги за присутність української молочки на полицях магазинів. Середній чек у мережах зменшився, кількість покупців також падає. Тому, щоб перекривати свої витрати, мережі змушені збільшувати суми додаткових послуг.

Читайте також: Ціни зростають, а попит падає. Як уникнути цінових гойдалок у молочній галузі

Як наголошують експерти, щоб запобігти подальшому зростанню цін на молочну продукцію, необхідно почати системно реалізовувати програму відновлення молочного тваринництва, що збільшить виробництво молока.

Також необхідна держпідтримка на рівні субсидій, на кшталт програми "Національного кешбеку". Водночас вона має бути зосереджена саме на тих галузях, що потребують уваги держави з точки зору росту економіки або слабкої конкурентоспроможності по відношенню до імпорту.

Крім того, потрібно встановити правила по роботі з ритейлом – імплементувати європейські директиви, закон про торгівлю.

Наразі учасники ринку констатують, що ціни на молочку досягли своєї стелі. І подальша цінова політика залежатиме вже від курсової інфляції гривні. Упродовж найближчих пів року експерти не прогнозують різких стрибків у ціні. Навпаки, ціни на масло вже в січні почали відкочуватися назад.

Блекаути та відключення заводів від електроенергії

Наразі електроенергію в країні не вимикають, тому нагальної проблеми немає. Водночас деякі учасники ринку наполягають на тому, що відключення молочних підприємств від електроенергії може призвести до псування та відбракування продукції через складний процес виготовлення. Унаслідок цього зменшаться обсяги виробництва, не виконуватимуться контракти, зростатимуть збитки, а споживачі бачитимуть менше продукції на полицях.

Щоб забезпечити себе світлом, бізнес витрачає оборотні кошти для закупівлі генераторів, власних електростанцій та палива. Це, своєю чергою, робить вироблену електроенергію в рази дорожчою для підприємств. Покриття касових розривів, зокрема, лягає на плечі споживачів. Із падінням платоспроможності населення, обсяги продажів також можуть скорочуватися.

Усе це може призвести до глобального падіння галузі, закриття цілих заводів та удару по продовольчій безпеці.

Наразі молочна галузь не входить до списків підприємств, які уряд вирішив не відключати від електроенергії. Заводи можуть домовлятися тільки на місцевому рівні з обласними адміністраціями, якщо доведуть свою критичність.

Профільні асоціації намагаються вести переговори з міністерствами щодо включення молочних підприємств до переліку критичних. Також представники галузі звертаються до уряду та донорів для отримання коштів на генератори або можливість взяти їх у лізинг. Натомість, уряд пропонує бізнесу брати кредити в банках, зокрема, за програмою "Доступні кредити 5-7-9", яка до речі триватиме до квітня 2025 року. Але не кожне підприємство може собі це дозволити.

Стосунки молочних виробників із торговими мережами

Наразі для виробників харчових товарів фактично єдиним ефективним способом продати продукцію є співпраця з торговими мережами. При цьому, представники молочного бізнесу скаржаться, що ритейл, користуючись своїм впливом та ринковою силою, часто диктує свої умови постачальникам.

Крім того, торгові мережі в більшості не виконують домовленості щодо оплати за товар, збільшуючи обсяги дебіторської заборгованості та касовий розрив підприємств. Тобто, фактично мережі порушують свій меморандум щодо термінів розрахунку за товари та Директиви ЄС.

Порушення умов договорів створює фінансовий тиск на підприємства: невиконання зобов'язань за договорами (наприклад, несвоєчасна оплата) призводить до зменшення обігових коштів і зниження рентабельності.

Також це створює ризики втрати ринку: якщо не виконувати вимоги мереж, то підприємства можуть просто втратити доступ до полиць.

Читайте також: Молочні підприємства просять владу втрутитися у ситуацію з "маркетинговими договорами"

Як додають експерти, роками підприємства укладали так звані маркетингові договори з ритейлом, за якими сплачували послуги для просування та реалізації свого товару. Сюди входить, зокрема, розповсюдження інформації про товар, забезпечення асортименту, розміщення продукції в спеціальних зонах, реклама в соцмережах та інше. Водночас у Податкової служби виникають питання до оподаткування витрат на такі послуги. У ДПС не розуміють, як можна оплачувати просування продукції, яка вже продана мережам і фактична підприємствам не належить.

Учасники ринку наголошують, що переговори з мережами ведеться постійно, але не завжди ефективно. Ритейл часто займає позицію сили.

Для розв’язання ситуації, молочний бізнес виступає за ухвалення законодавства, яке б захищало права виробників молочних продуктів, включаючи обмеження на розмір маркетингових платежів та штрафи за невиконання договорів постачання.

Також учасники ринку закликають податківців змінити позицію щодо маркетингових договорів. Адже чинна політики призводить до штрафів та репутаційних ризиків.

Євроінтеграція молочної галузі України

Минулий рік у контексті діалогу та зв’язків з Європейським Союзом був для молочної галузі досить успішним. У травні Спілка молочних підприємств України підписала Меморандум про порозуміння з Європейською молочною асоціацією (EDA), ще один такий документ був підписаний з молочниками Польщі. Також триває розробка масштабної "дорожньої карти" євроінтеграції української галузі. Торік вітчизняні молочні підприємства були представлені на конференціях та виставках в Італії, Німеччині та Польщі. Суттєву роль у цьому напрямку відіграє Євроінтеграційний комітет СМПУ.

На сьогодні головною метою України в контексті євроінтеграції є забезпечення повної відповідності вітчизняних виробників європейським стандартам якості та безпечності харчових продуктів. Підприємства хочуть створити умови для вільного доступу української молочної продукції на європейський ринок, отримуючи при цьому справедливу конкуренцію. Також асоціації прагнуть залучати зовнішні інвестиції в молочну галузь.

Робота над "дорожньою картою" євроінтеграції української молочної галузі поки перебуває на початковій стадії. Утім, це доволі масштабний та кропіткий проєкт. Сьогодні сторони закінчують формувати 11 експертних груп, які проаналізують всі аспекти адаптації до європейських стандартів. Перша загальна зустріч учасників відбудеться наприкінці лютого. Очікується, що "дорожня карта" буде затверджена у другому півріччі цього року і стане основою для подальшої роботи.

Читайте також: У Європі досі є міфи щодо української неякісної молочки, але ми на фактах доводимо зворотне, – координаторка Євроінтеграційного комітету СМПУ

Утім, треба відзначити, що загальна реакція бізнесу на процес євроінтеграції є неоднозначною. З одного боку, більшість підприємств розуміють необхідність адаптації до європейських стандартів і готові до змін. Вони бачать у цьому можливість вийти на нові ринки та підвищити свою конкурентоспроможність. З іншого боку, багато підприємств стикаються з фінансовими труднощами, пов'язаними з модернізацією виробництва та впровадженням нових технологій.

Для того, щоб підтримати бізнес, зазначають експерти, держава та міжнародні організації повинні надати галузі необхідну фінансову та технічну допомогу. Крім того, важливо створити сприятливі умови для інвестування в молочну галузь.

Запровадження всеукраїнської програми "Шкільне молоко"

На сьогодні програма "Шкільне молоко" діє у 104 країнах, і 210 мільйонів дітей мають щоденний доступ до молока в освітніх закладах. Отримувати поживні та корисні речовини молочних продуктів важливо для дітей, адже це формує навички правильного харчування та основи майбутнього здоров’я.

В Україні теж планують запровадити таку програму на національному рівні. Адже у ЄС з 2017 року працює комплексна програма постачання до шкіл молочних продуктів, фруктів і овочів.

Спільно зі швейцарським проєктом QFTP Спілка молочних підприємств працює над програмою "Шкільне молоко". Утім, її запровадження можливе лише за двох умов: готовності виробників постачати достатню кількість якісного молока школярам, а також здатності держави це профінансувати.

Як наголошують учасники молочної галузі, вони готові до програми. Є щонайменше 20 переробників, які виробляють якісне молоко у сучасній упаковці, з тривалим строком зберігання.

Читайте також: "Великий потенціал": Для стабільності молочної галузі необхідно збільшувати виробництво молока

Та чи зможе держава дозволити собі таку програму? Якщо її фінансуватимуть за рахунок батьків, то програма не запрацює, кажуть представники бізнесу. Її потрібно фінансувати з різних рівнів бюджету – і державного, і регіонального. Інвестиція у здоров’я майбутнього покоління згодом у десятикратному розмірі повернеться державі у вигляді сильних та здорових людей, які успішно працюватимуть на економіку.

Водночас, кажуть експерти, поки триває війна, програма навряд чи запрацює. Тож, важливо вже зараз створювати необхідні законодавчі передумови для майбутнього впровадження та фінансування програми.

До речі, програма "Шкільне молоко" певний час діяла у Харкові та ще деяких громадах України. Фінансування з боку бюджету сягало від 50% до 100%.

Впровадження такої програми також стимулюватиме розвиток молочної галузі. Адже участь у ній вимагатиме виробництва найвищої якості молока. А це спонукає до осучаснення обладнання. До того ж програма розширює внутрішній ринок збуту.